Дисертація присвячена проблемі дослідження ґендерної репрезентації філософії кохання в прозі символістів на прикладі метатекстів творчих пар Д. Мережковський – З. Гіппіус і В. Брюсов – Н. Петровська. З цією метою була реалізована власна стратегія порівняльного ґендерного аналізу прози вказаних авторів, яка полягає в об’єднанні методів класичного літературознавства з новими напрямками, в тому числі жіночими дослідженнями і «новим історизмом». Для обґрунтування ґендерного вивчення спадщини творчих пар письменників-символістів були внесені уточнення та доповнення до опису історії та теорії ґендерології і висвітлені основні тенденції в сучасному дослідженні ґендеру, під якими розуміють різного роду аналітичні й описові практики. З’ясовано, що нагальною проблемою залишаються питання жіночої і квір-творчості в співвідношенні з універсальним уявленням про літературну діяльність. Структуровано етапи розвитку теорії жіночих досліджень літератури у ХХ ст. (андрогінний, феміністський та ґендерний), що відрізняються від «Women's Studies». Визначено, що під ґендерними дослідженнями ми вбачаємо вивчення проблеми статевого співвіднесення (Т. де Лауретіс, Д. Лорбер, Р. Хоф та ін.).
The thesis is concerned with research of gender representation of philosophy of love in the prose by symbolists on the basis of meta-texts by the creative couples of D. Merezhkovsky – Z. Gippius and V. Bryusov – N. Petrovskауа. For this purpose, our own strategy of comparative gender analysis of the prose by the aforementioned authors was implemented. This strategy lies in a combination of the methods of classical literature studies and new trends, including research carried out by women and “the new historicism”. In order to justify gender research of the legacy left by the creative couples of symbolists, amendments and additions were introduced to the description of the history and the theory of gender studies. Highlight was given to the main trends in the modern gender research understood as various kinds of analytical and descriptive practices. It is determined that the issue of men’s and women’s co-creation compared with the universal concept of literary activities remains the vital problem. The development stages of the theory of women’s literary research of the 20th century (androgynous, feministic and gender-oriented ones), different from Women’s Studies, are structured. It is determined that gender research is understood as the study of the problem of sex correlation (T. de Lauretis, D. Lorber, G. Hof, etc.).