Дисертація є цілісним дослідженням тенденції раціоналізації політичної поведінки в умовах формування демократичного суспільства, зокрема визначенням її сутності, специфіки, напрацюванням критеріїв типологізації. У роботі запропонована модель, що фіксує типи поведінки політичних суб’єктів залежно від рівня раціоналізації (низький, середній, високий). Виокремлено дев’ять поведінкових установок для політичної поведінки: лідерів (фаталістична, прагматична, рефлексивна), політичного активу (популістська, лобістська, запрограмована), мас (інертно-пасивна, мобілізована, автономна). За допомогою поданої моделі здійснено аналіз політичної поведінки суб’єктів різного рівня участі у політичному житті України. Зроблено висновок про зростання ситуативної раціональності, яка у діях лідерів та активістів відображається переважно у використанні технологічних прийомів і методів досягнення тактичних цілей, а у діях громадян – у зацікавленому ставленні до політичних подій без усталеної ідентифікації з певним політичним рухом чи партією, прагненні реалізувати свої інтереси за рахунок політичного вибору на підставі власного досвіду та соціально-групової солідарності. Водночас раціональність, яка ґрунтується на свідомому стратегічному баченні взаємозв’язку суспільних та індивідуальних інтересів, знаходиться лише на початкових етапах формування, як для лідерів та активістів, так і для пересічних громадян. У дослідженні визначено тенденцію до підвищення рівня автономності політичної поведінки в українському суспільстві, форми якої збагачуються та апробуються в ході політичної боротьби.
The thesis is the holistic study of trends in the rationalization of political behavior in the context of the formation of the democratic society, in particular, the definition of its essence, specificity, and the development of criteria of typology. The paper proposes a model that captures the types of behavior of political subjects depending on the level of rationalization (low, medium, high). There are nine behavioral settings for political behavior: leaders (fatalistic, pragmatic, reflexive), political assets (populist, lobbyist, programmed), masses (inert-passive, mobilized, autonomous). With the help of the presented model, an analysis of the political behavior of subjects of various levels of participation in the political life of Ukraine was carried out. It is concluded that the growth of situational rationality, which in the actions of leaders and activists is displayed mainly in the use of technological techniques and methods to achieve tactical goals, and in the actions of citizens - in an interested attitude to political events without stable identification with a certain political movement or party, striving to realize their interests at the expense of political choice on the basis of their own experience and social group solidarity. At the same time, rationality, which is based on the conscious strategic vision of the interrelation of social and individual interests, is only at the initial stages of formation, for both leaders and activists, and for ordinary citizens. The study determined the tendency to increase the level of autonomy of political behavior in Ukrainian society, the forms of which are enriched and tested during the political struggle.
