Рефлексивно-особистісна компетентність як важлива умова професійного самотворення майбутнього фахівця

Abstract

У статті проведено аналіз сучасних методологічних підходів у процесі професійного становлення майбутнього фахівця в сучасних умовах навчання у закладах вищої освіти. Розкрито найбільш проблематичні аспекти, які пов’язанні з формуванням такої суб’єктності, в основі якої лежатиме рефлексія власної самозміни (саморозвитку). Результати. Проведно теоретичний аналіз актуальних наукових концептів, репрезентовано оптимальні моделі професійного самотворення майбутнього фахівця. Предмет проведеного дослідження пов’язаний з професійним становленням фахівців в галузі медицини. Відповідно особливу увагу в ході наукового аналізу було приділено питанням, які розкривають відмінності в сфері самосвідомості, зокрема у виявах саморегуляції студентів медиків у закладах вищої освіти. Оскільки, саме з цим важливим особистісним утворенням пов’язана інтенсивність та усвідомлюваність процесу професійного становлення суб’єкта. Зауважено, що становлення професійного саморозвитку майбутнього фахівця-медика повинно бути спрямоване на самопізнання, самоствердження, самовдосконалення у всіх сферах життєдіяльності. Наголошено, що процес професійного саморозвитку студентів у закладах вищої освіти потребує глибоко усвідомленої цінності його необхідності та стійкої внутрішньої мотивації майбутніх медичних працівників. Висновки. Авторами запропоновано своє бачення деяких аспектів запропонованої проблематики, які якраз і покладено в основу мети цієї статті. За результатами проведеного дослідження науковцями констатовано, що майбутній фахівець, а зокрема медичний фахівець, повинен усвідомлювати свою відповідальність за компетентне проектування свого життєвого і професійного шляху, а тому дбати про формування такої суб’єктності, в основі якої покладена рефлексія власної самозміни. Особлива роль у цьому процесі повинна належати рефлексивно-особистісній компетентності, яка тлумачиться нами як здатність до розв’язання актуально-важливих, особистісно-значущих фахових задач, що спрямовані на поглиблення пізнання та активно-творче ставлення й перетворення свого «Я», своєї «Самості».

The article analyzes modern methodological approaches in the process of professional formation of a future specialist in the current conditions of education in higher education institutions. The most problematic aspects related to the formation of such subjectivity, which is based on the reflection of one’s own self-changing (self-development), are presented. The results. We have offered our vision of some aspects, which are precisely the basis of the goal of this article – a thorough theoretical analysis of current scientific concepts, in which optimal models of professional selfcreation of the future specialist are represented. The subject of our research is related to the professional becoming of specialists in the field of medicine, so in the course of our scientific analysis, we decided to pay special attention to issues related to the identification of differences in the field of self-awareness, in particular, the self-regulatory ability of medical students in institutions of higher education. It is with this important personal formation that the intensity and meaningfulness of the subject’s professional development process is connected. Therefore, we would like to note that the formation of professional self-development of the future medical specialist should be aimed at selfknowledge, self-affirmation, and self-improvement in all spheres of life. We emphasize that the process of professional self-development of students in institutions of higher education requires a deeply realized value of its necessity and sustainable internal motivation of future medical workers. Conclusions. A future specialist, and in particular, a medical specialist, must be aware of their responsibility for the competent design of their life, especially, their professional path, and therefore attend of the formation of such subjectivity, which will be based on the reflection of their own selfchange. A special role in this process should belong to reflective and personal competence, which we interpret as the ability to solve topically important, personally significant professional tasks aimed at deepening knowledge and an active and creative attitude and transformation of one’s «I», one’s «Self».