У дисертації досліджується категорія «синестезія». Вона осмислюється як критерії культури людської чуттєвості з позицій соціально-філософського дискурсу з використанням потенціалу діалектики соціокультурного процесу. Актуальність наукового дослідження підтверджується тим, що сучасна наукова картина світу осмислює соціокультурну реальність як цілісну, здатну до саморозвитку, що формується на межі та у процесі перетворень природносоціально-предметно-художніх феноменів. Стирання кордонів між об’єктом і суб’єктом, між реальністю і текстом, реальним і віртуальним стимулюють пошук автентичних дискурсів, що складає на сьогодні головне завдання соціально-філософських досліджень. Серед них варто відзначити розмаїтість дискурсів феномена синестезії як соціокультурного явища.
The thesis examines the category of «synesthesia». It is interpreted as criteria for the culture of human sensuality from the standpoint of socio-philosophical discourse using the potential of the dialectic socio-cultural process. The relevance of the research is confirmed by the fact that the modern scientific picture of the world comprehends the socio-cultural reality as a holistic, capable of self-development, which is formed on the verge and in the process of transformation of natural-social-subject-artistic phenomena. Blurring the boundaries between object and subject, between reality and text, real and virtual stimulate the search for authentic discourses, which is the main task of socio-philosophical research. Among them, it is worth noting the diversity of discourses of the phenomenon of synesthesia as a socio-cultural phenomenon.
