Дисертація є однією з перших спеціальних праць, присвячених реконструкції українсько-татарських політичних взаємин і соціальних комунікацій у XVI – на початку XVIII ст. Джерельна база дисертації представлена комплексом документів і матеріалів, частина з яких вводиться до наукового обігу вперше. Особливу новизну та інформаційну цінність становили актові матеріали судовоадміністративних установ, листи та дипломатичні інструкції, що розкривають різні аспекти українсько-татарських відносин досліджуваного періоду. Теоретико-методологічну основу дисертації становлять принципи історизму, науковості, всебічності, а також, загальнонаукові і спеціально-історичні методи (історико-географічний, проблемно-хронологічний, ретроспективний, статистичний та ін.). Їх поєднання з доробком дослідників теорії фронтиру, цивілізаційного підходу та досліджень кочового способу життя дали змогу виконати окреслені мету та завдання дисертації, розкривши особливості українсько-татарських політичних взаємин та соціальних комунікацій протягом XVI – початку XVIII ст. У роботі розглянуто особливості політики татарського осадництва на українських землях Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Визначено етапи розселення татарської людності, протягом яких відбулось становлення інституту служивих татар. Ключовим для українських земель став етап XVI – І половини XVII ст., під час якого центр татарського осадництва поступово перемістився ближче до південних і східних кордонів литовської і польської держави. Служивих татар тут частіше залучали до боротьби з Кримським ханством та Московською державою, осаджуючи їх на військовому праві на степових ребежах. Саме на даному етапі виникли більшість татарських общин українських земель. Деякі з них проіснували до ХІХ – початку ХХ ст.
The dissertation is one of the first special works devoted to the reconstruction of Ukrainian-Tatar political relations and social communications in the 16-th – early 18-th centuries. The analysis of the level of scientific development of the problem witnessed the absence of a comprehensive study, the subject of which were the Ukrainian-Tatar political relations and social communications in the XVI – early XVIII centuries. The source base of the dissertation is represented by a set of documents and materials, part of which is introduced to scientific circulation for the first time. The special novelty and informational value were documents of the judicial-administrative institutions, letters and diplomatic instructions revealing various aspects of the Ukrainian-Tatar relations of the investigated period. Theoretical and methodological basis of the dissertation are the principles of historicism, scientific, comprehensive, as well as general scientific and special-historical methods (historical-geographical, problem-chronological, retrospective, statistical, etc.). Their combination with the work of the researchers of the theory of the frontier, the civilizational approach and the studies of the nomadic way of life made it possible to fulfill the stated goals and objectives of the dissertation, revealing the peculiarities of Ukrainian-Tatar political relations and social communications during the XVI – early XVIII centuries.
