Рецепція базових принципів лібералізму в українській філософській думці ХІХ - початку ХХ століття

Abstract

В основі дисертаційної роботи лежить міждисциплінарний підхід, який, в сучасних умовах розвитку наукового знання, забезпечує комплексний аналіз досліджуваних феноменів. На рівні історико-філософського дослідження лібералізму такий підхід є досить перспективним, оскільки дозволяє більш точно визначити соціокультурні передумови та своєрідність ліберальної доктрини. Натомість конкретно-історичний підхід дає можливість визначити своєрідність ліберальних інтенцій в конкретно-історичному вимірі суспільно- політичного буття та окреслити обумовлені ним змістові трансформації досліджуваної доктрини. Поряд з вказаним, у ході дисертаційного дослідження використовують принципи єдності історичного і логічного, системності й об’єктивності оцінки подій суспільно-політичного та соціокультурного буття. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають такі загальнонаукові методи як аналіз та синтез, узагальнення, ретроспективи, абстрагування і конкретизації тощо.

The basis of the dissertation is the multidisciplinary approach, which in the modern conditions of development of scientific knowledge provides a comprehensive analysis of the phenomena under study. At the level of historical and philosophical studies of liberalism, this approach is quite promising, since it allows us to determine more precisely the socio-cultural background and uniqueness of liberal doctrine. Instead, a concrete historical approach makes it possible to determine the peculiarity of liberal intentions in the specific historical sense of social and political life and to outline the meaningful transformations of doctrine created by it. Alongside with the mentioned, the principles of unity of historical and logical, systematic and objective evaluation of events of socio-political and socio-cultural being are used in the course of the dissertation research. The methodological bases of the dissertation research are such general scientific methods as analysis and synthesis, generalization, retrospection, abstraction and concretization, etc.