Дисертація присвячена вивченню актуальної проблеми розвитку культури професійного спілкування державних службовців у системі безперервної освіти. Проаналізовано наукові підходи до вивчення культури та її похідних, родо-видові зв’язки культури, професійної культури, психологічної культури та культури спілкування. Визначено особливості професійного спілкування, сутність культури професійного спілкування як культури мікросистеми (з позицій діяльнісного, дидактичного та компетентнісного підходів) і культури професійного спілкування як культури особистості (з позицій акмеологічного та особистісного підходів).
The dissertation is devoted to the research of the topical problem of developing civil servants’ professional communication culture in the system of continuous education. There have been analyzed scientific approaches to the research of culture and its derivatives, generic relationships of culture, professional culture, psychological culture and communication culture. The author has defined the features of professional communication, the essence of professional communication culture as a culture of microsystem (from the viewpoint of activity-based, didactic and competence approaches) and professional communication culture as a culture of personality (from the viewpoint of acmeological and person-centered approaches).