Філософська парадигма національної стратегії інтернаціоналізації вищої освіти

Abstract

У дисертації вперше з позиції філософії освіти проаналізоване поняття інтернаціоналізації вищої освіти, під яким розуміється динамічний процес поєднання та взаємопроникнення національних і міжнародних суб’єктів, що забезпечують надання освітніх і дослідницьких послуг. Осердям інтернаціональної освіти є мова як вияв самобутності культури. Відштовхуючись від гайдеггерівської тези, що «…думка дає буттю слово. Мова є дім буття», показано, що реалізація засад інтернаціональної освіти не може обмежуватися вивченням мов різних народностей або до суто академічної мобільності. Вона передбачає перегляд всієї системи освіти в усіх її вимірах: і з точки зору викладання окремих дисциплін, і з точки зору її мультикультурних позицій, адже інтернаціональна освіта відображає ідею інтеграції та різноманітності культур. Запропоновані принципи національної стратегії інтернаціоналізації вищої освіти в Україні, серед яких: глобальних стандартів, міжнародного співробітництва, комерціалізації освіти, політичної доцільності, доступності, культурного різноманіття, лідерства. Виявлені чинники удосконалення національної стратегії інтернаціоналізації: підвищення статусу держави на міжнародній арені, реалізація принципу «м’якої сили», розгортання економіки знань через залучення університетів, забезпечення якості вищої освіти через дотримання міжнародних стандартів, розвиток науко-освітнього потенціалу співробітництва та кооперації, забезпечення культурного різноманіття через впровадження принципу толерантності, прозорості, відсутності культури страху та дискримінації. Обґрунтовано, що стратегія інтернаціоналізації вищої освіти в Україні має включати включає три компоненти: законодавче забезпечення; імплементація політик в освітній процес; налагодження міжкультурної діяльності.

In the thesis the concept of internationalization of higher education is analyzed for the first time from the position of philosophy of education, which is understood as a dynamic process of combining and interpenetration of national and international organizations providing educational and research services. The language, as a manifestation of the culture identity, is the center of international education. Proceeding from Heidegger's thesis that "... the thought gives a word to the being. The language is the home of the being", it is shown that the implementation of the principles of international education cannot be limited to the study of languages of different nationalities or to purely academic mobility. It envisages a revision of the whole system of education in all its dimensions: both in terms of teaching individual disciplines and in terms of its multicultural positions, since international education reflects the idea of integration and diversity of cultures.Principles of improvement of the national strategy of higher education internationalization in Ukraine have been proposed, among them: global standards, international cooperation, commercialization of education, political expediency, accessibility, cultural diversity, leadership. The factors of improvement of the national strategy of internationalization have been defined: increase of the state status in the international arena, implementation of the so-called “soft power” principle, economy of knowledge deployment through involvement of universities, higher education quality assurance through adherence to international standards, development of scientific and educational potential of cooperation and collaboration, ensuring cultural diversity through implementation of the principle of tolerance, transparency, absence of the culture of fear and discrimination. It is justified that the strategy of internationalization of higher education in Ukraine should include three interconnected components: legislative provision; implementation of policies in the educational process; establish intercultural activities. The social and cultural background of internationalization of education development under the conditions of globalization has been analyzed. It is defined, that the tendencies of intercultural and international education development have been stimulated to evolve with the spread of globalization and theories of multiculturalism. This idea itself is not something completely new for both Ukraine and for the world as a whole. However, the challenges of modern times are particularly pressing to raise the issue of the need to educate a multicultural person and to find new forms of intercultural communication. It is education that becomes a powerful lever of influence on the development of favorable conditions for intercultural relations harmonization and formation of a culture of tolerance. Development of international education in the Renaissance and the New Age is analyzed. It has been demonstrated, that in the 19th and 20th centuries despite formation of national patterns of education, national structures of the educational process organization, limited nature of international relations between higher educational institutions, the universal, international character of perception and development of higher education was preserved as an important element of European culture. The modern paradigm of higher education is developing on the foundation which was laid in ancient times, starting with medieval universities, but it was the New Age that became the era of the modern education formation. In turn, European higher education in the 17th-18th centuries developed on the basis of the ideas and practices of the Renaissance. Improvement of national internationalization of higher education in Ukraine should be based on a clear definition of the competence of state bodies, professional communities, student self-government bodies, public organizations, parent committees, etc. International education should ensure the diversity of education systems and reflect cultural, religious and political diversity. The idea of such a diversity as a wealth that needs all possible preservation and multiplication lies at the heart of European civilization, and therefore it is especially relevant for Ukraine, which has chosen the European integration path. It has been shown that the processes of internationalization of higher education raised a number of questions regarding the educational systems openness, transparency and comparability of diplomas about higher education. Having this in mind, it is necessary to encourage development and updating of standards and recommendations for national education systems convergence, the ultimate goal of which is to build a transparent space of higher education and science both on the European continent and globally. Important aspects of international co-operation in the context of multidisciplinary learning are laid out in the principle of academic mobility, which in turn is a condition for the quality of higher education and free access to labor markets. Innovation in higher education in Ukraine should be based on international experience. To do this, the number of teachers who have international experience and corresponding competencies must grow steadily. Even the best strategy will remain unfulfilled without necessary human resources. To be interesting to our European and global partners, Ukrainian universities have to enter a new level of integration of science and education, where the former narrow-branch specialization must be overcome through the introduction of interdisciplinary training and research. The current situation requires a specialist to constantly update own knowledge, which can only be ensured through international education, since domestic educational programs, even the most progressive, cannot update as quickly as the global academic environment does.

В диссертации впервые с позиции философии образования проанализировано понятие интернационализации высшего образования, под которым понимается динамический процесс объединения и взаимопроникновения национальных и международных организаций, обеспечивающих предоставление образовательных и исследовательских услуг. Сердцевиной интернационального образования является язык как проявление самобытности культуры. Отталкиваясь от хайдеггеровского положения, «... мысль дает бытию слово. Язык есть дом бытия…», показано, что реализация принципов интернационального образования не может ограничиваться изучением языков различных народностей или к чисто академической мобильностью. Она предусматривает пересмотр всей системы образования во всех ее измерениях: и с точки зрения преподавания отдельных дисциплин, и с точки зрения ее мультикультурных позиций, ведь интернациональное образование отражает идею интеграции и разнообразия культур. Предложены принципы совершенствования национальной стратегии интернационализации высшего образования в Украине, среди которых: глобальных стандартов, международного сотрудничества, коммерциализации образования, политической целесообразности, доступности, культурного многообразия, лидерства. Выявлены факторы совершенствования национальной стратегии интернационализации: повышение статуса государства на международной арене, реализация принципа «мягкой силы», развертывание экономики знаний через привлечение университетов, обеспечения качества высшего образования через соблюдение международных стандартов, развитие научно-образовательного потенциала сотрудничества и кооперации, обеспечения культурного многообразия путем внедрения принципа толерантности, прозрачности, отсутствия культуры страха и дискриминации. Обосновано, что стратегия интернационализации высшего образования в Украине должна включать три компонента: законодательное обеспечение; имплементация политик в образовательный процесс; налаживание межкультурной деятельности.