Цифровий репозитарій
Українського державного університету
імені Михайла Драгоманова

Мовотворчість як чинник соціальних змін: ідеї формальної школи літературознавства у дискурсі філософії мови

ISSN: 2310-8290

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Бондарчук, Богдан Георгійович
dc.date.accessioned 2023-03-21T09:27:05Z
dc.date.available 2023-03-21T09:27:05Z
dc.date.issued 2022
dc.identifier.citation Бондарчук, Богдан Георгійович. Мовотворчість як чинник соціальних змін: ідеї формальної школи літературознавства у дискурсі філософії мови : дис. ... канд. філос. наук : 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії / Бондарчук Богдан Георгійович ; наук. керівник Бойченко Михайло Іванович ; Міністерство освіти і науки України, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Національна академія педагогічних наук України, Інститут вищої освіти. - Київ, 2022. - 207 с. uk
dc.identifier.uri http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/39473
dc.description.abstract Обґрунтовано роль мовотворчості як невід’ємної складової радикальних соціальних змін. Надано концептуальну основу положенню, що мовотворчість є невід’ємним виявом розвитку мови як соціального феномену. Мовотворчість виступає інституалізованим засобом творення тих нових смислів, які уможливлюють соціальні зміни, виражають їхню сутність та закріплюють їхні результати у свідомості людей: мовотворчість є одним із ключових механізмів досягнення соціального визнання нових соціально значущих смислів. Здійснено філософську реконцептуалізацію основних понять російської формальної школи літературознавства під кутом зору їхньої соціально-конструктивістської значущості, передусім таких як «очуднення» та «деавтоматизація». Зокрема, виявлено основні обриси соціально-коструктивістського потенціалу застосування педагогічних прийомів стимулювання мовотворчості у сфері освіти. Розкрито взаємопов’язаність літературно-філософських та психологічно-концептуальних витоків російської формальної школи, зокрема у темі критики концепцій образності мислення. Уточнено українську специфіку формального підходу у літературознавстві, нерозривний зв’язок українського формалізму з авангардизмом і футуризмом, коли художнє мистецтво долає штучні кордони між літературою і образотворчим, декоративно-ужитковим мистецтвом, музикою та архітектурою. Уточнено розрізнення формального та змістового у використанні мови як чинника соціальних змін – завдяки філософському зверненню до завдань вищої освіти та її можливостей рефлексивного використання мови разом з потенціалом встановлення конвенційної згоди щодо співвідношення формального та змістового у мові на засадах критичного підходу та кваліфікованого дискурсу. uk
dc.language.iso uk_UA uk
dc.subject мовотворчість uk
dc.subject формальна школа літературознавства uk
dc.subject соціальні зміни uk
dc.subject формальний підхід uk
dc.subject формалізм як метод uk
dc.subject філософія мови uk
dc.subject language creation uk
dc.subject formal school of literary criticism uk
dc.subject social changes uk
dc.subject formal approach uk
dc.subject formalism as a method uk
dc.subject philosophy of language uk
dc.title Мовотворчість як чинник соціальних змін: ідеї формальної школи літературознавства у дискурсі філософії мови uk
dc.title.alternative Language creation as a factor of social change: ideas of the formal school of literary criticism in the discourse of philosophy of language uk
dc.type Dissertation uk


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу