Резюме. Мета роботи: aналіз безпосередніх та віддалених результатів хірургічного лікування при транспозиції магістральних судин.Об’єкт і методи дослідження. Хірургічне лікування транспозиції магістральних судин проведено 54 пацієнтам. З них 15 жіночої (28%) та 39 (72%) чоловічої статі. При цьому у 42 пацієнтів міжшлуночкова перетинка була інтактною, у 12 – мала дефект. Усім пацієнтам було виконано операцію артеріального переключення (Arterial switch operation). У 85% пацієнтів вада була діагностована пренатально та підтверджена Ехо-КГ одразу після народження, в 15 % випадках – після народження. У 9 (1,6%) пацієнтів мала місце аномальна анатомія відходження та розгалуження коронарних судин. Результати. Хірургічне лікування транспозиції магістральних судин у пацієнтів проведено в два етапи. На 1-му етапі проведена процедура Рашкінда за невідкладними показаннями за допомогою балонної атріосептостомії: у 36% – у перші години після госпіталізації, у 64% – на наступний день. Після процедури Рашкінда покращувався стан у всіх пацієнтів, насичення крові киснем підвищувалось на 25-50%. Надалі пацієнтам було
виконано операцію артеріального переключення (Arterial switch operation). Госпітальна летальність після операції артеріального переключення склала 3,7% (n=3). Її причинами були: а) виражена міокардіальна недостатність (n=1), що була викликана інфарктом міокарда лівого шлуночка, пов’язаного з технічними складностями реімплантації коронарної артерії; б) двохстороння полісегментарна
пневмонія (n=2). В післяопераційному періоді пацієнтів було виявлено різноманітні ускладнення, що погіршували стан пацієнта. Це – гостра дихальна недостатність – 7 випадків; гостра ниркова недостатність – 4 випадки; гнійно-септичні ускладнення – 3 випадки; парез діаграфгми – 1 випадко; рестернотомія з приводу кровотечі – 1 випадок; розведена грудина внаслідок вираженої серцевої недостатності – 4 випадки. Летальних випадків у віддаленому періоді не було. Мали місце ускладнення віддаленого періоду операції артеріального переключення, які в подальшому вирішувались хірургічним та ендоваскулярним шляхом. Це недостатність неоаортального клапану – 7 випадків; стеноз клапану легеневої артерії – 5 випадків.
Через 3-5 років усім пацієнтам проведено планову коронарографію. Виявлення недостатності неоаортального клапану (І-ІІ ступеня) у 7 пацієнтів не потребувало хірургічного втручання, проводиться подальше планове спостереження щороку. При наявності стенозу легеневої артерії була проведена балонна дилатація (n=3)
та двом пацієнтам виконано стентування легеневої артерії. Причинами даних наслідків були як ятрогенні, так і фізіологічні особливості структур. Основна кількість пацієнтів були без значимих віддалених наслідків. Висновки. Хірургічне лікування транспозиції магістральних судин шляхом операції артеріального переключення має добрі безпосередні і віддалені результати. Балонна атріосептостомія є процедурою, що стабілізує стан дитини та покращує результати лікування. Пренатальна транспозиції магістральних судин дає можливість надання своєчасної допомоги немовлятам з цією критичною вадою серця в спеціалізованих кардіохірургічних закладах.
Abstract. Purpose of work: analysis of immediate and long-term results of surgical treatment with transposition of great vessels. Object and research methods. Surgical treatment of transposition of great vessels was performed in 54 patients. Of these, 15 are female (28%) and 39 (72%) are male. At the same time, in 42 patients the interventricular septum was intact, in 12 it had a defect. All patients underwent Arterial switch operation. In 85% of patients, the defect was diagnosed prenatally and confirmed by Echo-KG immediately after birth, in 15% of cases – after birth. Nine (1.6%) patients had abnormal anatomy of the branching and branching of the coronary vessels. Results. Surgical treatment of magistral vessel transposition of patients was carried out in two stages. At the first stage, the Rashkind procedure was performed for urgent indications using balloon atrioseptostomy: in 36% – in the first hours after hospitalization, in 64% – the next day. After the Rashkind procedure, the condition of all patients improved, blood oxygen saturation increased by 25-50%. Subsequently, the patients underwent an Arterial switch
operation. Hospital mortality after arterial switch operation was 3.7% (n=3). Its causes were: a) severe myocardial insufficiency (n=1), which was caused by left ventricular myocardial infarction associated with technical difficulties of coronary artery reimplantation; b) bilateral polysegmental pneumonia (n=2). In the postoperative period of patients, various complications were identified that worsened the patient’s condition. This is acute respiratory failure – 7 cases; acute renal failure – 4 cases; purulent-septic complications – 3 cases; paresis of the diaphragm – 1 case; resternotomy for bleeding – 1 case; dilated chest due to severe heart failure – 4 cases. There were no fatal cases in the long-term period. There were complications in the long-term period of the arterial switch operation, which were subsequently resolved surgically and endovascularly. This is neoaortic valve insufficiency – 7 cases; pulmonary valve stenosis – 5 cases. After 3-5 years, all patients underwent planned coronary angiography. Revealing neoaortic valve insufficiency (grade I-II) in 7 patients did not require surgical intervention. He undergoes further routine observation annually. In the presence of stenosis of the pulmonary artery, balloon dilatation was performed (n=3), and two patients underwent pulmonary artery stenting. The reasons for these consequences were both iatrogenic and physiological
features of the structures. The majority of patients were without significant long-term consequences. Conclusions: Surgical treatment of transposition of great vessels by arterial switch operation has good immediate and long-term results. Balloon atrioseptostomy is a procedure that stabilizes the child’s condition and improves
treatment outcomes. Prenatal diagnosis of transposition of great vessels makes it possible to provide timely care to newborns with this critical heart defect in specialized cardiac surgery facilities.