Стан контрастної чутливості при астигматизмі у дітей шкільного віку

Abstract

Резюме. Мета роботи. Визначити значущість змін контрастної чутливості в діагностиці порушень рефракції у школярів різних вікових груп. Об’єкт і методи дослідження. В роботі для дослідження зорового аналізатора використано схему вікової періодизації людини, що враховує анатомічні, фізіологічні, соціальні фактори, що була прийнята на VII-й конференції з проблем вікової морфології, фізіології та біохімії (1965). В дослідження були включені особи (дівчатка і хлопчики), які належать до таких вікових груп: перше дитинство, друге дитинство, підлітковий вік та юнацький вік, усього 744 школярів. З яких 393 особи жіночої і 351 особа чоловічої статі. У кожного з обстежуваних визначали гостроту зору з використанням таблиць Головіна-Сивцева, контрастну чутливість (КЧ) – з використанням таблиці контрастних оптотипів. Вказані показники визначалися для кожного ока окремо. Результати. Дослідження стану зорової системи виявило, відсутність порушень рефракції ока лише у 48,99% школярів (n=364). Порушення рефракції було виявлено у 51,01% школярів (n=379), серед яких виключно міопія або гіперметропія зустрічалися у 35,53% школярів (n=264). Крім того у 15,48% школярів (n=115) зазначені порушення рефракції супроводжувалися астигматизмом. За результатами проведеного дослідження визначено, що серед усіх учнів різного віку вперше виявлені порушення рефракції були характерні для 38,90% осіб (n=289) від загальної кількості обстежених учасників дослідження. Група осіб з анамнестичними даними про виявлені раніше порушення рефракції складала 12,11% осіб (n=90) від загальної кількості обстежених учасників дослідження. Отже, серед дітей різного віку, які мали порушення рефракції, 76,25% осіб (n=289) складають групу, що потребує спеціалізованої офтальмологічної допомоги, але не звертається за нею у зв’язку з відсутністю простих та зрозумілих для пересічних громадян діагностичних критеріїв погіршення зору. Визначення індексів КЧ, які характерні для осіб кожної з вказаних вище груп дає такі результати для учнів з вперше виявленими порушеннями рефракції: значення індексу КЧ=2 і нижче було характерно для 50,66% (n=192) від загальної кількості дітей з порушенням рефракції і 66,44% від кількості дітей з вперше виявленими порушеннями рефракції. Висновки. Загальні тенденції щодо погіршення стану контрастної чутливості зору подібні до змін в стані рефракції ока в групах учнів жіночої та чоловічої статі та мають тотожній характер. При цьому наявність астигматизму різко погіршувала контрастну чутливість як у дівчаток так і у хлопчиків. Таким чином, дослідження стану контрастної чутливості ока можна використовувати як ранній метод доклінічної діагностики порушень рефракції у дітей шкільного віку, зокрема – астигматизму.

Резюме. Цель работы. Определить значимость изменений контрастной чувствительности в диагностике нарушений рефракции у школьников разных возрастных групп. Объект и методы исследования. В работе для исследования зрительного анализатора использована схема возрастной периодизации человека, учитывающая анатомические, физиологические, социальные факторы, принятой на VII-й конференции по проблемам возрастной морфологии, физиологии и биохимии (1965). В исследование были включены лица (девочки и мальчики), которые принадлежат к таким возрастным группам: первое детство, второе детство, подростковый возраст и юношеский возраст, всего 744 школьников. Из которых 393 человека женской и 351 человек мужского пола. У каждого из обследуемых определяли остроту зрения с использованием таблиц Головина-Сивцева, контрастную чувствительность (КЧ) – с использованием таблицы контрастных оптотипов. Указанные показатели определялись для каждого глаза отдельно. Результаты. Исследование состояния зрительной системы выявило отсутствие нарушений рефракции глаза только в 48,99% школьников (n=364). Нарушения рефракции было обнаружено в 51,01% школьников (n=379), среди которых включительно миопия или гиперметропия встречались в 35,53% школьников (n=264). Кроме того, в 15,48% школьников (n=115) указанные нарушения рефракции сопровождались астигматизмом. По результатам проведенного исследования установлено, что среди всех учеников разного возраста впервые выявленные нарушениях рефракции были характерны для 38,90% лиц (n=289) от общего количества обследованных участников исследования. Группа лиц с анамнестическими данными о выявленных ранее нарушениях рефракции составляла 12,11% лиц (n=90) от общего количества обследованных участников исследования. Итак, среди детей разного возраста, которые имели нарушения рефракции, 76,25% лиц (n=289) составляют группу, нуждающуюся в специализированной офтальмологической помощи, но не обращающиеся за ней в связи с отсутствием простых и понятных для рядовых граждан диагностических критериев ухудшение зрения. Определение индексов КЧ, которые характерны для лиц каждой из указанных выше групп, дает такие результаты для учащихся с впервые выявленными нарушениями рефракции: значение индекса КЧ=2 и ниже было характерно для 50,66% (n=192) от общего количества детей с нарушением рефракции и 66,44% от количества детей с впервые выявленными нарушениями рефракции. Выводы. Общие тенденции ухудшения состояния контрастной чувствительности зрения подобные изменениям в состоянии рефракции глаза в группах учащихся женского и мужского пола и имеют тождественной характер. При этом наличие астигматизма резко ухудшала контрастную чувствительность как у девочек так и у мальчиков. Таким образом, исследование состояния контрастной чувствительности глаза можно использовать как ранний метод доклинической диагностики нарушений рефракции у детей школьного возраста, в частности – астигматизма.

Abstract. Objective. To determine the significance of changes in contrast sensitivity in the diagnosis of refractive errors in students of different ages. Object and methods of research. The scheme was used to study the visual analyzer of human age periodization, taking into account anatomical, physiological, social factors, which was adopted at the VII Conference on Age Morphology, Physiology and Biochemistry (1965). Since the load on the visual system begins to increase from about 4 years, our study included individuals (girls and boys) who belong to the following age groups: first childhood, second childhood, adolescence and adolescence. The study was conducted with the participation of 744 students, of which 393 were females and 351 males. In this work, each of the subjects was determined visual acuity using Golovin-Sivtsev tables, contrast sensitivity (CS) – using a table of contrasting optotypes. These indicators were determined for each eye separately. The values of CS <2 were considered to indicate the presence of pathological changes, the values of CS = 2.5 were considered the boundary between pathology and normal, the values of CS ≥3 were considered to be normal. A study of the state of the visual system in 744 students found no refraction of the eye in only 48.99% of students (n = 364). Refractive errors were found in 51.01% of schoolchildren (n = 379), among whom only myopia or hyperopia occurred in 35.53% of schoolchildren (n = 264). In addition, in 15.48% of students (n = 115) these refractive errors were accompanied by astigmatism. Among the 392 females who participated in the study, the absence of refractive errors of the eye was found in only 47.96% of students (n = 188). Refractive errors were found in 52.04% of schoolgirls (n = 204), among whom only myopia or hypermetropia occurred in 35.71% (n = 140), and myopia or hypermetropia accompanied by astigmatism in 16.33% (n = 64) students of different age groups. Among the 351 males who participated in the study, the absence of refractive errors of the eye was found in only 50.14% of students (n = 176). Refractive errors were found in 49.86% of schoolchildren (n = 175), among whom only myopia or hypermetropia occurred in 35.33% (n = 124), and myopia or hypermetropia accompanied by astigmatism in 14.53% (n = 51) students of different age groups. It was found that the groups of girls and boys of different age groups did not differ statistically significantly in the frequency of occurrence of exclusively refractive errors and the occurrence of refractive errors accompanied by astigmatism. According to the results of the study, it was determined that among all students of different ages for the first time detected refractive errors were characteristic of 38.90% of persons (n = 289) of the total number of surveyed study participants. The group of persons with anamnestic data on previously detected refractive errors was 12.11% of persons (n = 90) of the total number of surveyed study participants. Thus, among children of different ages who had refractive errors, 76.25% (n = 289) are in the group that needs specialized ophthalmic care, but does not apply for it due to the lack of simple and clear to ordinary citizens diagnostic criteria vision impairment. Determining the СІ indices that are characteristic of each of the above groups gives the following results for students with newly diagnosed refractive errors: the value of the СS index = 2 and below was typical for 50.66% (n = 192) of the total number of children with refractive errors and 66.44% of the number of children with newly diagnosed refractive errors. Conclusions. The general tendencies of deterioration of a condition of contrast sensitivity of sight are similar to changes in a condition of refraction of an eye in groups of students of female and male sex and have identical character. In this case, the presence of astigmatism dramatically worsened the contrast sensitivity in both girls and boys. Thus, the study of contrast sensitivity of the eye can be used as an early method of preclinical diagnosis of refractive errors in school-age children, in particular – astigmatism.