The study reveals the essence and content of the concept of "violation of intellectual development of the individual"; a theoretical analysis of the scientific literature, which gave grounds to identify five main approaches to identifying the problem of intellectual disability: medical, defectological, pedagogical, psychological, psychological and pedagogical; based on the generalization of these scientific approaches, mental retardation is revealed as a group of pathological conditions characterized by a violation of systemic interaction between intellectual and affective spheres, cognitive activity, manifested in general mental retardation with dominant intellectual defect and complications in social adaptation.
It is determined that the psychological and pedagogical approach to the study of mental retardation in the scientific literature is decisive and universal for our work and covers the study of personal characteristics of the child; the dominance of the individual approach and the widespread use of the achievements of the humanistic paradigm; orientation of modern science on three principles: humanization,fundamentalization and integration.
У дослідженні розкрито сутність та зміст поняття «порушення інтелектуального розвитку особистості»; здійснено теоретичний аналіз наукової літератури, який дав підстави виокремити п’ять основних підходів до визначення проблеми порушення інтелектуального розвитку: медичний, дефектологічний, педагогічний, психологічний, психолого-педагогічний; на основі узагальнення цих наукових підходів розумову відсталість розкрито як групу патологічних станів, що характеризується порушенням системної взаємодії між інтелектуальною та афективними сферами, пізнавальної діяльності, що виявляється в загальному психічному недорозвитку з домінантним інтелектуальним дефектом та ускладненнями в соціальній адаптації. Визначено, що психолого-педагогічний підхід до вивчення питань розумової відсталості в науковій літературі, є визначальним та універсальним для нашої роботи та охоплює дослідження особистісних характеристик дитини; домінування індивідуального підходу та широке застосування надбань гуманістичної парадигми; орієнтацію сучасної науки на три принципи: гуманізації, фундаменталізації та інтеграції.
