Метою дослідження було встановити можливість використання контрастної чутливості в діагностиці порушень рефракції зорової системи, а саме в діагностиці гіперметропії у школярів різних вікових груп. Для вирішення вказаної мети в роботі використано схему вікової періодизації людини, що враховує анатомічні, фізіологічні і соціальні фактори, яка була прийнята на VII-й конференції з проблем вікової
морфології, фізіології та біохімії (1965). Оскільки навантаження на зоровий апарат починає зростати приблизно з 4-х років, то в наше дослідження були включені особи, які належать до таких вікових груп: перше дитинство (дівчата та хлопчики віком 4-7 років), друге дитинство (дівчата віком 8-11 років та хлопчики віком 8-12 років), підлітковий вік (дівчата віком 12-15 років та хлопчики віком 13-16 років) та юнацький вік (дівчата віком 17-20 років та юнаки віком 17-21 років). З огляду на досліджуваний контингент (діти, підлітки та особи юнацького віку, які проходять навчання в середній школі) розподіл в досліджуваних у вікових групах був наступним: дівчата віком 6-7 років складали вікову групу Д1, хлопчики віком 6-7 років – групу Х1, дівчата віком 8-11 років – групу Д2, хлопчики віком 8-12 років – групу Х2, дівчата віком 12-15 років – групу Д3, хлопчики віком 13-16 років – групу Х3, дівчата віком 16-17 років – групу Д4, юнаки віком 17 років – групу Ю. Дослідження проведено за участю 744 школярів, з яких 393 особи жіночої і 351 особа чоловічої статі. Учасники дослідження розподілилися за віковими групами таким чином: група Д1 – 66 дівчат, група Д2 – 141 дівчинка, група Д3 – 126 дівчат, група Д4 – 60 дівчат, група Х1 – 51 хлопчик, група Х2 – 155 хлопчиків, група Х3 – 91 хлопчик, група Ю – 54 юнаки. У даній роботі, у кожного з обстежуваних визначали гостроту зору за допомогою таблиць Головіна-Сивцева, контрастну чутливість (КЧ) – за допомогою таблиці контрастних оптотипів. Вказані показники визначалися для кожного ока окремо. З огляду на відсутність істотної різниці між вибірками даних, що отримані при дослідженні правого та лівого ока, числові характеристики в роботі представлені виключно за результатами досліджень
правого ока. Відсутністю порушень рефракції в групі учнів жіночої статі характеризувалося лише 47,84% осіб (n=188), а в групі учнів чоловічої статі – 50,14% осіб (n=176). Гіперметропію було виявлено в групі учнів жіночої статі у 17,05% осіб (n=67), а в групі учнів чоловічої статі у 17,38% осіб (n=61). Частота виявлення гіперметропії в групі дівчат та хлопців не набуває статистичної значущої розбіжності (χ2=6,738; p=0,081). Серед учнів різних вікових груп, у 11,70% (n=46) досліджених осіб жіночої статі та у 11,97% (n=42) осіб чоловічої статі виявлено одночасне зниження значення індексу КЧ до 2 і нижче та гіперметропію. В групах учнів жіночої та чоловічої
статі з гіперметропією чисельно переважали особи, у яких вперше діагностовано порушення рефракції із застосуванням методу визначення КЧ, що було підтверджено визначенням гостроти зору. Отримані результати дають підстави припустити можливість використання методу визначення стану КЧ з використанням таблиці
контрастних оптотипів для ранньої доклінічної діагностики порушень рефракції у дітей шкільного віку.
Целью исследования было определить возможность контрастной чувствительности в диагностике нарушений рефракции зрительной системы, а именно в диагностике гиперметропии у школьников разных возрастных групп. Для решения указанной цели в работе использована схема возрастной периодизации человека, учитывающей анатомические, физиологические и социальные факторы, принятой на VII-й
конференции по проблемам возрастной морфологии, физиологии и биохимии (1965). Поскольку нагрузка на зрительный аппарат начинает расти примерно с 4-х лет, то в наше исследование были включены лица, принадлежащих к таким возрастным группам: первое детство (девушки и мальчики в возрасте 4-7 лет), вто-
рое детство (девушки в возрасте 8-11 лет и мальчики в возрасте 8-12 лет), подростковый возраст (девушки в возрасте 12-15 лет и мальчики в возрасте 13-16 лет) и юношеский возраст (девушки в возрасте 17-20 лет и юноши в возрасте 17-21 лет). Учитывая исследуемый контингент (дети, подростки и лица юношеского воз-
раста, которые проходят обучение в средней школе) распределение в исследуемых в возрастных группах был следующим: девушки в возрасте 6-7 лет составляли возрастную группу Д1, мальчики в возрасте 6-7 лет – группу Х1, девушки в возрасте 8-11 лет – группу Д2, мальчики в возрасте 8-12 лет – группу Х2, девушки в возрасте 12-15 лет – группу Д3, мальчики в возрасте 13-16 лет – группу Х3, девушки в возрасте 16-17 лет – группу Д4, юноши в возрасте 17 лет – группу Ю. Исследование проведено с участием 744 школьников, из которых 393 лица женского и 351 человек мужского пола. Участники исследования распределились по возрастным группам следующим образом: группа Д1 – 66 девушек, группа Д2 – 141 девочка, группа Д3 – 126 девушек, группа Д4 – 60 девушек, группа Х1 – 51 мальчиков, группа Х2 – 155 мальчиков, группа Х3 – 91 мальчиков, группа Ю – 54 юноши. В данной работе, у каждого из обследуемых определяли остроту зрения с помощью таблиц Головина-Сивцева, контрастную чувствительность (КЧ) – с помощью таблицы контрастных оптотипов. Указанные показатели определялись для каждого глаза отдельно. Учитывая отсутствие существенной разницы между выборками данных, полученных при исследовании правого и левого глаза, числовые характеристики в работе представлены исключительно по результатам исследований правого глаза. Отсутствием нарушений рефракции в группе учащихся женского пола характеризовалось лишь 47,84% лиц (n = 188), а в группе учащихся мужского пола – 50,14% лиц (n = 176). Гиперметропия было обнаружено в группе учащихся женского пола в 17,05% лиц (n = 67), а в группе учеников мужского пола в 17,38% лиц (n = 61). Частота выявления гиперметропии в группе девушек и парней не приобретает статистической значимой расхождения (χ2 = 6,738; p = 0,081). Среди учащихся разных возрастных групп, в 11,70% (n = 46) исследованных лиц женского пола и в 11,97% (n = 42) лиц мужского пола выявлено одновременное снижение значения индекса КЧ до 2 и ниже и гиперметропии. В группах учащихся женского и мужского пола с гиперметропией численно преобладали лица, у которых впервые диагностировано нарушение рефракции с применением метода определения
КЧ, что было подтверждено определением остроты зрения. Полученные результаты дают основания предположить возможность использования метода определения состояния КЧ с использованием таблицы контрастных оптотипов для ранней доклинической диагностики нарушений рефракции у детей школьного возраста.
The purpose of the study to establish the possibility of using contrast sensitivity (СS) in the diagnosis of refractive disorders of the visual system, namely in the diagnosis of hypermetropia in students of different age groups. Object and methods. The age-related periodization of human development adopted at the VIIth conference with the problems of age-related morphology, physiology and biochemistry (1965) is used. As the load on the visual apparatus begins to increase from about 4 years, our study included persons belonging to the following age groups: first childhood (girls and boys aged 4-7 years), second childhood (girls aged 8-11 years and boys aged 8-12 years), adolescence (girls aged 12-15 years and boys aged 13-16 years) and youth age (girls aged 17-20 years and boys aged 17-21 years). Considering the studied contingent (children, adolescents and adolescents attending secondary school), the distribution in the studied age groups was as follows: girls aged 6-7 years made up the D1 age group, boys aged 6-7 years – the X1 group, girls aged 8-11 years – group D2, boys aged 8-12 years – group X2, girls aged
12-15 years – group D3, boys aged 13-16 years – group X3, girls aged 16-17 years – group D4, boys aged 17 – Yu group. In each of the 8 age groups, we conducted a study of the state of refraction and contrast sensitivity. Total in the study was conducted with the participation of 744 students, of which 393 are female and 351 are male. The study participants were divided into age groups as follows: group D1 – 66 girls, group D2 – 141 girls, group D3 – 126 girls, group D4 – 60 girls, group X1 – 51 boys, group X2 – 155 boys, group X3 – 91 boy , group Yu – 54 heroes. In this paper, each of the subjects was determined by visual acuity using Golovin-Sivtsev tables, contrast sensitivity (CS) using a table contrasting optotypes. These indices were determined for each eye separately. Given that there is no significant difference between the data samples obtained in the study of the right and left eye, the numerical characteristics in the work are presented solely by the results of studies of the right eye. СS values <2 were considered as evidence of pathological changes, CS values = 2.5 were considered as the boundary between pathology and norm, CS values ≥3 were considered to be in accordance with the norm. The absence of refractive disorders in the group of female students was characterized by only 47.84% of persons (n = 188), and in the group of male students – 50.14% of persons (n = 176). Hypermetropia was detected in the female group of 17.05% (n = 67) and in the male group in 17.38% (n = 61). The incidence of hypermetropia in the group of girls and boys did not become statistically significant (χ2 = 6.738; p = 0.081). Among students of different age groups, 11.70% (n = 46) of the female subjects studied and 11.97% (n = 42) of the male group showed a simultaneous decrease in the CS
index to 2 and below and hypermetropia. In groups of female students and the male subjects with hypermetropia were numerically predominant in those who were first diagnosed with refractive error using the CS method, which was confirmed by the determination of visual acuity. The CS method has a long history of development. The most appropriate methods of study of CS are used in the work presented in the section “Material and research methods”, which have been successfully used by us. The analysis of the obtained results shows that there is a correlation between the percentage of the first detected disturbance of the refraction of the eye in the form of hypermetropia
and CS <2. This indicates that the CS method can be successfully used for screening studies of hypermetropia. These data are corroborated by the data on the numerical predominance of persons with newly diagnosed hypermetropia in most age groups. The results obtained suggest that it is possible to use a method of determining the CS status
using a table of contrasting optotypes for early preclinical diagnosis of refractive disorders in school-age children.
