Вроджені вади серця (ВВС) зустрічаються у 8% випадків. При цьому до 25% новонароджених з критичними ВВС виписуються з пологових відділень без діагнозу, а половина з них гинуть. Збереження життя новонародженого з критичною ВВС в частині випадків залежить від підтримання адекватного кровообігу в великому колі кровообігу за рахунок збереження міжпередсердного сполучення. Процедура включає видалення міжпередсердної перетинки, та створення сполучення між правим та лівим передсердям. Розрізняють два види такого втручання –передсердної атріосептостомії (ПА): відкрита ПА – виконується за допомогою апарату штучного кровообігу (ефективність майже 100%) і – балонна ПА – виконується за допомогою внутрішньовенно введеного катетера, який містить у собі балон, що розриває міжпередсердну перетинку (ефективна у 90% випадків і проводиться під рентген контролем). Мета роботи – аналіз результатів проведення процедури Рашкінда в залежності від її виду та діагнозу. Об’єкт і методи. За період з 2007 року по 2019 в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім.
М.М. Амосова НАМН України» було проведено 180 атріосептостомій. З них в 57 (32%) жіночої та 123 (68%) чоловічої статі. Атріосептостомія проводилась пацієнтам з критичними вродженими вадами серця з невеликим діаметром ВОВ та ВАП. На день операції середній вік пацієнтів склав 5,7 днів (від 1 до 60 днів) Me=3, відповідно маса у середньому 3,5±2 кг. У 35% пацієнтів вада була діагностована пренатально та підтверджена ехокардіографічно (ЕхоКГ) одразу після народження, в 90% випадках – при народженні, що дозволило одразу доставити пацієнтів у ДУ НІССХ для надання висококваліфікованої медичної допомоги. Результати. Катетеризацію судин і проведення балонної дилатації виконували за протоколом стандартної процедури Рашкінда в рентген-операційній із використанням рентгеноангіографічних комплексів. В кожному випадку ефективність процедури була перевірена за допомогою Ехо-КГ, яка підтвердила, що вона пройшла без ускладнень. У всіх випадках був наявний 2-й етап: 80% пацієнтів після процедури було прооперовано на другу добу, 20% – 2-й етап був відтермінований. Найбільша кількість пацієнтів підданих процедурі Рашкінда мала діагноз транспозиція магістральних судин, кількість хлопчиків у 2,27 разів перевищувала таку у дівчаток. У всіх випадках це критичні вади ВВС, які потребують термінового хірургічного втручання з метою збереження цих пацієнтів та підготовки їх до наступного етапу операції. Процедура Рашкінда широко використовується в інших кардіохірургічних центрах. Зокрема і в Україні. Висновки. 1. Передсердна атріосептостомія є ефективною і безпечною операцією у випадках збереження життя пацієнта для його підготовки до другого етапу оперативного втручання при критичних вроджених вадах серцях різної природи і етіології. 2. Для встановлення ефективності проведеної процедури Рашкінда доцільно використовувати ЕхоКГ, що зменшує променеве навантаження на пацієнта та медперсонал.
Врожденные пороки сердца (ВПС) встречаются в 8% случаев. При этом до 25% новорожденных с критическими ВВС выписываются из родильных отделений без диагноза, а половина из них погибают. Сохранение жизни новорожденного с критической ВВС в части случаев зависит от поддержания адекватного кровообращения в большом круге кровообращения за счет сохранения межпредсердного сообщения. Процедура включает удаление межпредсердной перегородки, и создание сообщения между правым и левым предсердием. Различают два вида такого вмешательства – предсердной атриосептостомии (ПА): открытая ПА – выполняется с помощью аппарата искусственного кровообращения (эффективность почти 100%) и – баллонная ПА – выполняется с помощью внутривенно введенного катетера, который включает в себя баллон, разрывающий межпредсердную перегородку (эффективная в 90% случаев и проводится под рентген контролем). Цель работы – анализ результатов проведения процедуры Рашкинда в зависимости от ее вида и диагноза. Объект и методы. За период с 2007 года по 2019 в ГУ «Национальный институт сердечно-сосудистой хирургии им. Н.Н. Амосова НАМН Украины» было проведено 180 атриосептостомий. Из них в 57 (32%) женского и 123 (68%) мужского пола. Атриосептостомия проводилась пациентам с критическими врожденными пороками сердца с небольшим диаметром открытым овальным окном и открытой артериальной протокой. В день операции средний возраст пациентов составил 5,7 дней (от 1 до 60 дней) Me = 3, соответственно масса
в среднем 3,5 ± 2 кг. У 35% пациентов недостаток был диагностирован пренатально и подтвержден эхокардиографически (ЭхоКГ) сразу после рождения, в 90% случаях – при рождении, что позволило сразу доставить пациентов в ГУ НИССХ для оказания высококвалифицированной медицинской помощи. Результаты. Катетеризацию сосудов и проведение баллонной дилатации выполняли по протоколу стандартной процедуры Рашкинда в рентген-операционной с использованием рентгеноангиографических комплексов. В каждом случае эффективность процедуры была проверена с помощью Эхо-КГ, которая подтвердила, что она прошла без осложнений. Во всех случаях присутствовал 2-й этап: 80% пациентов после процедуры были прооперированы на вторые сутки, 20% – 2-й этап был отсрочен. Наибольшее количество пациентов подвергнутых процедуре Рашкинда имела диагноз транспозиция магистральных сосудов, количество мальчиков в 2,27 раз превышало таковую у девочек. Во всех случаях это критические недостатки ВВС, требующие срочного хирургического вмешательства с целью сохранения этих пациентов и подготовки их к следующему этапу операции. Процедура Рашкинда широко используется в других кардиохирургических центрах. В том числе и в Украине. Выводы. 1. Предсердная атриосептостомия является эффективной и безопасной операцией в случаях сохранения жизни пациента для его подготовки ко второму этапу оперативного вмешательства при критических врожденных пороках сердца различной природы и этиологии. 2. Для установления эффективности проведенной процедуры Рашкинда целесообразно использовать ЭхоКГ, что уменьшает лучевую нагрузку на пациента и медперсонал.
Congenital heart defects (СHD) occur in 8% of cases. At the same time, up to 25% of newborns with critical CHD are discharged from maternity wards without diagnosis, and half of them die. The life preservation of a newborn with a critical CHD in some cases depends on maintaining adequate blood circulation in the large circulatory system by maintaining the atrial junction. The procedure involves the removal of the atrial septum, and the creation of a connection between the right and left atria. There are two types of intervention – atrial atrioseptostomy (PA): open PA – it is performed with the help of the device of artificial circulation (efficiency is almost 100%) and – balloon PA – is performed with the help of an intravenous catheter, which contains a balloon that breaks the
atrial septum (effective in 90% of cases and is performed under X-ray control). The purpose of the work is to analyze the results of the Rashkind procedure, depending on its type and diagnosis. Object and methods. For the period from 2007 to 2019 at the State Institution «National Institute cardiovascular surgery them. M.M. Amosov National Academy of Medical Sciences of Ukraine» 180 atrioseptostomies were performed. Of these, 57 (32%) are female and 123 (68%) are male. Atrioseptostomy was performed in patients with critical congenital heart defects with a small diameter of an open oval window and an open arterial duct. On the day of surgery, the average age of the patients was 5.7 days (from 1 to 60 days) Me = 3, respectively, the weight on average 3.5±2 kg. In 35% of patients, the defect was diagnosed prenatal and confirmed by echocardiographic
(Echocardiogram) immediately after birth, in 90% of cases – at birth, which allowed to immediately deliver patients to NSSH for the delivery of highly qualified medical care.
Results. Vessel catheterization and balloon dilation were performed according to the Rashkind standard procedure in X-ray surgery using X-ray angiographic complexes. In each case, the efficacy of the procedure was verified with the help of Echo-KG, which confirmed that it went without difficulty. In all cases, stage 2 was available: 80% of
patients after the procedure were operated on the second day, 20% – stage 2 was delayed. The largest number of patients undergoing Rashkind was diagnosed with transposition of the main vessels, the number of boys was 2.27 times exceeded that of girls. In all cases, these are critical shortcomings of the CHD that require immediate surgery to preserve these patients and prepare them for the next stage of surgery. The Rashkind procedure is widely used in other cardiac surgery centres. In particular, in Ukraine. Conclusions. 1. Atrial atrioseptostomy is an effective and safe operation in cases of saving the life of the patient to prepare him for the second stage of surgery in critical congenital heart defects of different nature and etiology. 2. To determine the effectiveness of the procedure, it is advisable to use Echocardiography, which reduces the radiation
burden on the patient and the medical staff.