Критичний аортальний стеноз (АС) у немовлят є складною патологією, що потребує надання невідкладної допомоги. Лікування таких пацієнтів – комплексна та складна проблема. Методи лікування включають балонну вальвулопластику та відкриту хірургічну вальвулопластику. Мета роботи – проаналізувати власний досвід хірургічного лікування та балонної вальвулопластики критичного аортального стенозу в немовлят. Матеріали та методи. За період з 2006 по 2018 рік в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» було проліковано 58 немовлят з АС. При цьому 47 (81 %) пацієнтам
(І група) було виконано рентгенендоваскулярну балонну вальвулопластику аортального стенозу, а 11 (19 %) пацієнтам (ІІ група) проведене хірургічне лікування.
Результати та обговорення. Після балонної вальвулопластики відзначалося значне зниження градієнта тиску на аортальному клапані (АК) у пацієнтів І групи та підвищення фракції викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ), проте у середньовіддаленому терміні спостереження градієнт тиску на АК в більшості пацієнтів підвищився
та почала наростати аортальна недостатність. Після хірургічної корекції відзначалися добрі безпосередні та середньовіддалені результати відносно градієнта тиску на АК та ступеня недостатності. Заключення. Як хірургічна, так і балонна вальвулопластика є ефективними методами лікування АС у немовлят з добрими безпосередніми результатами. Проведене дослідження вказує на те, що балонна вальву-
лопластика може бути прийнятною альтернативою хірургічному лікуванню в пацієнтів у критичному стані з ознаками вираженої серцевої недостатності, але має тенденцію до наростання аортальної недостатності у віддаленому періоді.
Critical aortic stenosis (AS) in infants is a complex pathology requiring emergency care. Treatment for such patients is a challenging problem. The methods of treatment include balloon valvuloplasty and open surgical valvuloplasty. The objective of the work is to analyze actual experience of surgical treatment and balloon valvuloplasty of critical aortic
stenosis in infants. Materials and methods. For the period from 2006 to 2018, 58 infants with aortic stenosis were treated at the National Amosov Institute of Cardiovascular Surgery. Of these, 47 (81%) patients (Group 1) had balloon valvuloplasty of the aortic
stenosis and 11 (19%) patients (Group 2) had surgical treatment. Results and discussion. After balloon valvuloplasty, there was significant reduction in the pressure gradient on the aortic valve in patients of the Group 1, as well as increase in the left ventricular ejection fraction; however, in the medium-term follow-up, the aortic valve pressure gradient increased in most patients, and aortic insufficiency began to increase. After surgical repair, good immediate and medium-term outcomes were observed in terms of the pressure gradient on the aortic valve and the degree of insufficiency. Conclusion. Surgical as well as balloon valvuloplasty are effective methods of AS treatment in infants with good immediate outcomes. The study suggests that balloon valvuloplasty may be an acceptable alternative to surgical treatment in patients in critical condition with signs of severe heart failure, but is associated with the increase in aortic insufficiency in long-term follow-up.