Coarctation of the aorta (CoA) is a discrete stenosis of the proximal thoracic aorta. The common clinical pattern is congestive heart failure in infancy. Treatment methods include balloon angioplasty (BA) and surgical repair in this age group. Percutaneous balloon angioplasty is a less invasive method for the repair of discrete coarctation but remains controversial as a primary treatment strategy for a native coarctation. This study aimed to compare the effectiveness and outcome of balloon angioplasty and surgical repair in infants with coarctation of the aorta younger than one year old. Methods. Between January 2011 and December 2017, 59 patients with native aortic coarctation were treated in National Amosov Institute of Cardiovascular Surgery. This retrospective study evaluated the results of the two methods in patients younger than one year old with the diagnosis of coarctation of the aorta. Group 1 included 18 patients who accepted balloon dilatation for discrete coarctation. Group 2 included 41 patients who underwent surgical resection
with end-to-end anastomosis. Patients with complex cardiac anomalies were not included in this study. Results. Immediate results revealed no significant difference in the effectiveness of the two methods (p value =0.06). While the rate of recurrent coarctation was significantly lower in the surgery group [1 (2,4%) vs. 13 (72,2%), p value =0.0017]. The mean hospital stay was 6.4±3.6 days in the balloon angioplasty group and 21.5±8.7 days in the surgery group, which constitutes a significant statistical difference (p value <0.05). Aneurysm formation was not encountered. Conclusion. Both surgical repair and balloon angioplasty for native coarctation of the aorta in infants were effective and beneficial. These data suggest that balloon angioplasty can be acceptable alternative to surgical treatment but due to the high level of recoarctation this method may be considered in critically ill infants with congestive heart failure as a primary palliative procedure. The limitations of this study were its retrospective, nonrandomized nature, and
smaller case numbers.
Коарктація аорти (CoA) – це дискретний стеноз проксимального відділу грудної аорти. Методи лікування в даній віковій групі включають балонну ангіопластику та хірургічну корекцію. Балонна ангіопластика – малоін-вазивний спосіб корекції дискретної коарктації, але цей метод залишається суперечливим як стратегія первинної терапії. Мета дослідження – порівняння ефективності та результатів балонної ангіопластики та хірургічного корекції коарктації аорти у немовлят. Матеріал і методи. У період із січня 2011 по грудень 2017 року в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» обстежено 59 пацієнтів із коарктацією аорти. Пацієнти були розділені на дві групи: перша група – 18 пацієнтів, яким виконали балонну дилатацію коарктації аорти; друга група – 41 пацієнт, яким виконали хірургічну корекцію. Пацієнти зі складними супутніми внутрішньосерцевими аномаліями серця до цього дослідження не були включені. Результати. Безпосередні результати не виявили суттєвої різниці в ефективності двох методів (p=0,06). У той
самий час відсоток рекоарктації був значно нижчим у групі хірургічного лікування [1 (2,4%) проти 13 (72,2%), p=0,0017]. Середній термін перебування в лікарні статистично відрізнявся і становив 6,4±3,6 дні в групі ангіо- пластики та 21,5±8,7 дні в групі хірургічного лікування (p<0,05). Аневризм у місці корекції не було в обох групах.
Висновки. Як хірургічна корекція, так і балонна ангіопластика коарктації аорти у немовлят була ефективною та мала добрий безпосередній результат. Проведене дослідження вказує на те, що балонна ангіопластика може бути прийнятною альтернативою хірургічному лікуванню, однак через високий рівень рекоарктації цей метод може бути використаний у хворих із критичною коарктацією аорти, ознаками вираженої серцевої недостатності та низькою фракцією викиду лівого шлуночка як паліативна процедура.
Коарктация аорты (CoA) – это дискретный стеноз проксимального отдела грудной аорты. Методы лечения в данной возрастной группе включают баллонную ангиопластику и хирургическую коррекцию. Баллонная ангио-пластика – малоинвазивный способ коррекции дискретной коарктации, но этот метод остается противоречивым как стратегия первичной терапии. Цель исследования – сравнение эффективности и результатов баллонной ангиопластики и хирургической коррекции коарктации аорты у младенцев. Материалы и методы. В период с января 2011 по декабрь 2017 года в ГУ «Национальный институт сердечно-сосудистой хирургии имени Н. М. Амосова НАМН» обследовано 59 пациентов с коарктацией аорты. Пациенты были разделены на две группы: первая группа – 18 пациентов, которым выполнили баллонную дилатацию коарктации аорты; вторая группа – 41 пациент, которым выполнили хирургическую коррекцию. Пациенты со сложными сопутствующими внутрисердечными аномалиями сердца в это исследование включены не были. Результаты. Непосредственные результаты не выявили существенной разницы в эффективности двух методов (p=0,06). В то же время процент рекоарктации был значительно ниже в группе хирургического лечения [1 (2,4%) против 13 (72,2%), p=0,0017]. Средний срок пребывания в госпитале статистически отличался и составил 6,4±3,6 дня в группе ангиопластики и 21,5±8,7 дня в группе хирургического лечения (p<0,05). Аневризм в месте коррекции не было в обеих группах. Выводы. Как хирургическая коррекция, так и баллонная ангиопластика коарктации аорты у младенцев была эффективной и имела хороший непосредственный результат. Проведенное исследование указывает на то, что баллонная ангиопластика может быть приемлемой альтернативой хирургическому лечению, однако из-за высокого уровня рекоарктации этот метод может быть использован у больных с критической коарктацией аорты, признаками выраженной сердечной недостаточности и низкой фракцией выброса левого желудочка как паллиативная процедура.
