У статті розглянуто удосконалення інформатичної підготовки фахівця засобами електронних освітніх ресурсів. При цьому організація інформаційної взаємодії учасників освітнього процесу на основі електронних освітніх ресурсів зазнає кардинальних змін, а саме – сукупність ЕОР і різних засобів педагогічної взаємодії створюють особливе інформаційно-комунікаційне середовище навчання, в якому реалізується особистісно-діяльнісний підхід, забезпечується оперативність і виконання будь-якого запиту до системи. В статті уточнено поняття “навчальний процес” і “процес навчання”, “навчально-виховний процес” і “педагогічний процес”, подано схему навчального процесу у ЗВО. Обґрунтовано роль і місце електронних освітніх ресурсів в організації інформаційно-комунікаційного освітнього середовища закладу вищої освіти. Таке інформаційно-комунікаційне освітнє середовище має педагогічний вплив на всіх учасників, що взаємодіють у його межах, відбувається переміщення центру з викладача на студента. Прослідковується суттєва зміна ролі викладача як єдиного джерела фактів, ідей, принципів на роль консультанта, менеджера. Студент, у свою чергу, перетворюючись з пасивного учасника навчального процесу на активного суб’єкта, повинен вміти підтримувати зв’язок з викладачем, однокурсниками, провайдером освітніх послуг, технічним персоналом, адміністратором. Використання електронних освітніх ресурсів дає змогу викладачеві оперативно керувати навчальним процесом, а студентам, майбутнім фахівцям – постійно забезпечувати задоволення індивідуальних, освітніх потреб, ефективно сприймати і закріплювати матеріал, що в цілому призводить до оптимізації навчального процесу. Проведено аналіз особливостей організації інформаційної взаємодії учасників навчального процесу на основі електронних освітніх ресурсів. Описана взаємодія в інформаційно-комунікаційному середовищі навчання дозволяє окреслити новий тип викладача та студента, взаємопов’язаних та рівноправних суб’єктів освітнього процесу, активних учасників створення нової парадигми освіти.
В статье рассмотрены усовершенствования информатической подготовки специалиста средствами электронных образовательных ресурсов. При этом организация информационного взаимодействия участников образовательного процесса на основе электронных образовательных ресурсов претерпевает кардинальные изменения, а именно – совокупность ЭОР и различных средств педагогического взаимодействия создают особую информационно-коммуникационную среду обучения, в которой реализуется личностно-деятельностный подход, обеспечивается оперативность и выполнение любого запроса к системе. В статье уточнено понятие “учебный процесс” и “процесс обучения”, “учебно-воспитательный процесс” и “педагогический процесс”, представлена схема учебного процесса в УВО. Обоснована роль и место электронных образовательных ресурсов в организации информационно-коммуникационной образовательной среды учреждения высшего образования. Такая информационно-коммуникационное образовательная среда должна иметь педагогическое воздействие на всех участников, взаимодействующих в ее пределах, происходит перемещение центра от преподавателя к студенту. Прослеживается существенное изменение роли преподавателя как единственного источника фактов, идей, принципов на роль консультанта, менеджера. Студент, в свою очередь, превращаясь из пассивного участника учебного процесса в активного субъекта, должен уметь поддерживать связь с преподавателем, однокурсниками, провайдером образовательных услуг, техническим персоналом, администратором.
Использование электронных образовательных ресурсов позволяет преподавателю оперативно управлять учебным процессом, а студентам, будущим специалистам – постоянно обеспечивать удовлетворение индивидуальных, образовательных потребностей, эффективно воспринимать и закреплять материал, в целом приводит к оптимизации учебного процесса. Проведен анализ особенностей организации информационного взаимодействия участников учебного процесса на основе электронных образовательных ресурсов. Описанное взаимодействие в информационно-коммуникационной среде обучения позволяет определить новый тип преподавателя и студента, взаимосвязанных и равноправных субъектов образовательного процесса, активных участников создания новой парадигмы образования.
The article considers the improvement of computer training by means of electronic educational resources. Thus the organization of information interaction of participants of educational process on the basis of electronic educational resources undergoes cardinal changes, namely, set of EOR and various means of pedagogical interaction create the special information and communication environment of training in which the personal-activity approach is realized. request to the system. The article clarifies the concepts of “educational process” and “learning process”, “educational process” and “pedagogical process”, presents the scheme of the educational process in HEI. The role and place of electronic educational resources in the organization of information and communication educational environment of higher education institution are substantiated. Such an information and communication educational environment has a pedagogical impact on all participants who interact within it, the center is moving from teacher to student. There is a significant change in the role of the teacher as the only source of facts, ideas, principles for the role of consultant, manager. The student, in turn, transforming from a passive participant in the learning process to an active subject, must be able to maintain contact with the teacher, classmates, educational service provider, technical staff, administrator.
The use of electronic educational resources allows the teacher to quickly manage the learning process, and students, future professionals – to constantly meet individual, educational needs, effectively perceive and consolidate the material, which generally leads to the optimization of the learning process. The analysis of features of the organization of information interaction of participants of educational process on the basis of electronic educational resources is carried out. The described interaction in the information and communication environment of education allows to outline a new type of teacher and student, interconnected and equal subjects of the educational process, active participants in the creation of a new paradigm of education.
