У статті висвітлено специфіку творчості Валерія Кікти як приклад використання фольклорних мотивів у хоровому мистецтві з метою створення оновленого композиторського стилю. Зазначено, що застосування фольклорних мотивів пов’язано не лише з прагненням митців написати новий музичний твір, а ще й з їхнім бажанням наповнити його національними векторами, які надають змогу слухачеві осмислити змістовий аспект конкретної композиції, який відрізняється історичним пафосом. Описано специфіку появи неофольклоризму, що ґрунтується на поєднанні фольклорних ритмів, мелодій, а також сучасних елементів. Саме ця естетична течія надала можливість митцям проявити свій творчий потенціал, зважаючи на індивідуальні інтереси, погляди, мистецькі смаки тощо. Вказано, що особливу роль для В. Кікти відігравав текст, який мав гармонійно поєднуватися із мелодією, створюючи своєрідний ансамбль, але не завжди митець орієнтувався на синтез цих складових, оскільки мелодія й самостійно могла містити важливе емоційно-експресивне навантаження. Розглянуто основні ознаки “нової фольклорної хвилі”, а саме: використання народних джерел у нових формах; добір відповідних сучасних технологій, за допомогою яких реалізується створення музичних форм; застосування специфічного інтонування та гармонії як засобів формотворення.
Схарактеризовано хоровий доробок В. Кікти, у якому увага концентрується на переробці фольклорних елементів, з огляду на традиції сучасності. Неофольклоризм не відтворює народну музику, а наповнює мелодії іншим звучанням, що зумовлює поєднання народної і професійної музики. Проаналізовано цикл “Розбійницькі балади Закарпаття”, який відрізняється використанням значної кількості фольклорних елементів, що надає композиціям стильового різноманіття, зберігаючи орієнтацію на засади реалістичного мистецтва.
В статье отражена специфика творчества Валерия Кикты как пример использования фольклорных мотивов в хоровом искусстве с целью создания обновленного композиторского стиля. Отмечено, что применение фольклорных мотивов связано не только со стремлением художников написать новое музыкальное произведение, а еще и с их желанием наполнить его национальными векторами, которые предоставляют возможность слушателю осмыслить смысловой аспект конкретной композиции, который отличается историческим пафосом. Описана специфика появления неофольклоризма, который основывается на сочетании фольклорных ритмов, мелодий, а также современных элементов. Именно это эстетическое течение предоставило возможность художникам проявить свой творческий потенциал, принимая во внимание индивидуальные интересы, взгляды, художественные вкусы и тому подобное. Указано, что особенную роль для В. Кикты играл текст, который должен был гармонично сочетать с мелодией, создавая своеобразный ансамбль, но не всегда художник ориентировался на синтез этих составляющих, поскольку мелодия и самостоятельно могла содержать важную эмоционально-экспрессивную нагрузку. Рассмотрены основные признаки “новой фольклорной волны”, а именно: использование народных источников в новых формах; отбор соответствующих современных технологий, с помощью которых реализуется создание музыкальных форм; применения специфического интонирования и гармонии как средств формотворення. Охарактеризирована хоровая наработка В. Кикты, в которой внимание концентрируется на переработке фольклорных элементов, учитывая традиции современности. Неофольклоризм не воссоздает народную музыку, а наполняет мелодии другим звучанием, которое предопределяет сочетание народной и профессиональной музыки. Проанализирован цикл “Разбойничьи баллады Закарпатья”, который отличается использованием значительного количества фольклорных элементов, которое предоставляет композициям стилевого многообразия, храня ориентацию на принципы реалистичного искусства.
In the article the specific of work of Valery Kikty is reflected as an example of the use of folklore reasons in a choral art with the purpose of creation of the renewed composer's style. It is marked that application of folklore reasons is related not only to aspiration of artists to write the new piece of music, and yet and with their desire to fill with his national vectors, which give possibility to the listener to comprehend the semantic aspect of concrete composition, which differs in a historical fervor. The specific of appearance of neo folklore, which is based on combination of folklore rhythms, melodies, and also modern elements, is described. Exactly this aesthetic flow gave possibility to the artists to show the creative potential, having regard to individual interests, looks, artistic tastes and others like that. It is indicated that the special role for V. Kikty was played by text which had harmoniously to combine with a melody, creating an original ensemble, but not always an artist was oriented on the synthesis of these constituents, as a melody and independently could contain the important emotionally-expressive loading. The basic signs of “folklore new-wave” are considered, namely: the use of folk sources in new forms; selection of corresponding modern technologies which creation of musical forms will be realized by means of; application of specific intonation and harmony as facilities of a form is creation.
Described choral work of V. Kikty, in which attracted attention on processing of folklore elements, taking into account traditions of contemporaneity. Neo folklore does not recreate folk music, and fills with melodies other sounding which predetermines combination of folk and professional music. A cycle is analysed the “Robber ballads of Zakarpattya”, which differs in the use of far of folklore elements, which gives to compositions of stylish variety, keeping an orientation on principles of realistic art.