В умовах посилення в Європі у ХХІ ст. міграційних процесів виняткового значення набули питання міжкультурної комунікації людей, у результаті якої здійснюється трансформація і пристосування ціннісних орієнтацій та норм поведінки, відбувається поглинання/витіснення чи заміна світоглядних векторів. Смислотвірною категорією, яка регулює стосунки між людьми, на міжнародному рівні визнано толерантність як певний механізм, що здатен узгоджувати численні суперечності і розбіжності ідей та традицій, сприяти подоланню різних форм соціальної напруги та радикалізму. Нагальною є необхідність формувати у нових поколінь транскордонну і полікультурну толерантність, аби молодь вчилася жити у різних культурних просторах, не відчуваючи культурного шоку, не сповідуючи шовінізм, ксенофобію, національну обмеженість. За науковою пропозицією вчених Сілезького університету (м. Цєшин, Польська Республіка) в Україні провели дослідження деяких аспектів етносоціальних уявлень українських студентів та їхнього ставлення до міжкультурної комунікації, зокрема з поляками як представниками сусіднього етносу й етнічної меншини.
Мета статті – висвітлення результатів масового анкетування студентів університетів різних регіонів України (1025 осіб з 8 великих міст), у яких віддзеркалено мовні, просторово-територіальні, конфесійні ідентичності респондентів, їхнє сприйняття поляків, загальні уявлення про етнонаціональні конфлікти, ставлення до міжетнічних шлюбів. Анкетування проводилося очно і дало змогу зібрати емпіричні дані про стан досліджуваних питань. З’ясовано, що українським студентам притаманна висока (100%) комунікаційна відкритість, етнічна і релігійна толерантність, переважно прагматична європоцентричність. Українські студенти не вбачають жодних труднощів у стосунках між поляками та українцями, переважна більшість (73%) українців відчувають симпатію до поляків. Водночас характерною для українських студентів виявилася соціальна інертність і міжкультурна байдужість.
В условиях усиления в Европе в XXI в. миграционных процессов исключительное значение приобрели вопросы межкультурной коммуникации людей, в результате которой осуществляется трансформация и адаптация ценностных ориентаций и норм поведения, происходит поглощение / вытеснения или замена мировоззренческих векторов. Смыслообразующей категорией, регулирующей отношения между людьми, на международном уровне признана толерантность как механизм, способный согласовывать многочисленные противоречия и разногласия идей и традиций, способствовать преодолению различных форм социального напряжения и радикализма. Насущной необходимостью является формирование у новых поколений трансграничной и поликультурной толерантности, чтобы молодежь училась жить в разных культурных пространствах, не испытывая культурного шока, а не исповедуя шовинизм, ксенофобию, национальную ограниченность.
По предложению ученых Силезского университета (г. Цешин, Польская Республика) в Украине провели исследования некоторых аспектов этносоциальных представлений украинских студентов и их отношения к межкультурной коммуникации, в частности с поляками как представителями соседнего этноса и этнического меньшинства.
Цель статьи – освещение результатов массового анкетирования студентов университетов разных регионов Украины (1025 человек из 8 крупных городов), в которых отражены языковые, пространственно-территориальные, конфессиональные идентичности респондентов, их восприятия поляков, общие представления о этнонациональных конфликтах, отношение к межэтническим бракам. Анкетирование проводилось очно и позволило собрать эмпирические данные по исследуемым вопросам. Выяснено, что украинским студентам присуща высокая (100%) коммуникационная открытость, этническая и религиозная толерантность, преимущественно прагматическая европоцентричность. Украинские студенты не видят никаких проблем в отношениях между поляками и украинцами, подавляющее их большинство (73%) чувствуют симпатию к полякам. В то же время характерной для украинских студентов оказалась социальная инертность и межкультурное равнодушие.
In the context of strengthening in Europe in the 20th century the migration processes, issues of intercultural communication of people have acquired exceptional importance, as a result of it the transformation and adaptation of value orientations and norms of behaviour is carried out, the absorption / displacement or replacement of worldview vectors occurs. At the international level, tolerance is recognized as a very impotent category that regulates relations between people. It is a mechanism capable to reconciling numerous contradictions and disagreements of ideas and traditions, helping to overcome various forms of social tension and radicalism. An urgent need is the formation of cross-border and multicultural tolerance among new generations, so that young people have learn to live in different cultural spaces without experiencing cultural shock, and not professing chauvinism, xenophobia, and national limitations. At the suggestion of educators from the University of Silesia (Cieszyn, Polish Republic), research on some aspects of the ethnic and social representations of Ukrainian students and their attitude to intercultural communication, in particular with Poles as representatives of a neighbouring ethnos and ethnic minority were carried out in Ukraine. The purpose of the article is to highlight the results of a mass survey of university students from different regions of Ukraine (1025 persons from 8 large cities). The questions related to the linguistic, spatial, territorial, confessional identities of the respondents, their perceptions of Poles, general ideas about ethnic conflicts, attitudes towards interethnic marriages. The survey was carried out face-to-face form and allowed to collect empirical data on the issues under study. It was found that Ukrainian students may be characterized by high (100%) communication openness, ethnic and religious tolerance, predominantly pragmatic Eurocentricity. Ukrainian students do not see any problems in relations between Poles and Ukrainians, the overwhelming majority (73%) feel sympathy for Poles. At the same time, they are inert in social and intercultural activity.
