У статті проаналізовано прояви релігійно-конфесійних візій, рефлексій та стереотипів в українському історико-педагогічному наративі другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Зроблено спробу експлікувати ставлення авторів – істориків освіти і педагогіки – до релігійного питання, представників православної, греко-католицької, католицької церков і конфесій. Показано, що праці українських істориків педагогіки окресленого періоду позначилися здебільшого високою оцінкою ролі релігії в суспільстві та діяльності церкви і духовенства щодо розвитку шкільництва. Виявлено, що особливістю “релігійних” інтерпретацій вчених Наддніпрянської України, істориків освіти, була їх відверто проправославна і водночас антикатолицька позиція. Причому ця тенденція виявлялася у представників різних методологічних культур і “стилів мислення”: романтиків, пізніх романтиків і позитивістів.
В статье проанализированы проявления религиозно-конфессиональных видений, рефлексий и стереотипов в украинском историко-педагогическом нарративе второй половины XIX – начала ХХ в. Сделана попытка эксплицировать отношение авторов – историков образования и педагогики – к религиозному вопросу, к представителям православной, греко-католической, католической церквей и конфессий. Показано, что труды украинских историков педагогики исследуемого периода обозначились в своем большинстве высокой оценкой роли религии в обществе и деяльности церкви и духовенства в деле рaзвития образования. Установлено, что особенностью “религиозных” интерпретаций ученых Надднепрянской Украины, историков педагогики, была их откровенно проправославная и одновременно антикатолическая позиция. Причём эта тенденция проявлялась у представителей разных методологических культур и “стилей мышления”: романтиков, поздних романтиков и позитивистов.
The article analyzes the expression of religious visions, reflections and attitudes of the Ukrainian historical and pedagogical narrative of the second half nineteenth – early twentieth century. An attempt to explicate the ratio authors – historians of education and pedagogy – a religious issue, representatives of the Orthodox, Greek Catholic, Catholic churches and denominations. It is shown that the works of Ukrainian historians of pedagogy this period indicated of appreciation of the role of religion in society and activity church and the clergy in the development of education. The author believes that the feature of “religious” interpretation of a large part of the Ukrainian scientists, historians of pedagogy, was their pro-Orthodox and at the same time anti-Catholic stance. Moreover, this trend was in representatives of different methodological cultures and "thinking styles": romantic, late-Romantic and positivists.
