Богословська етика праці в сучасному протестантизмі

Abstract

Досліджено поняття протестантської трудової етики, а також богослов’я й етики праці, що пов'язане з особливістю трудової етики і моральності в сучасну епоху та дозволяє побачити різноманітність інтерпретації етичної системи щодо праці у протестантів сучасності, що базується на біблійних текстах і принципах класичної протестантської етики праці. Проаналізовано методологію Р. Шрайтера, яка допомагає зрозуміти, яким чином можемо розвивати богослов’я й етику праці в сучасному протестантизмі, застосовуючи методологію формування локальних богословських систем, які призначаються як для церковних громад, так і для суспільства. Розкрито, що становлення богослов’я та етики протестантизму розпочалося в контексті реформаційних процесів, які відбувалися в Західній і Центральній Європі з кінця ХV ст. до ХVІ століття. Реформація призвела до того, що трудова етика вже не вважалася релігійною, а стала орієнтуватися на світську діяльність. Світська професія вже розглядалася як найвища цінність морального життя і стала вираженням покликання людини, прояв покликання, що наділяло світську професійну діяльність чинником обов’язку виконання Божої волі. Висвітлено, що професійна етика раннього протестантизму була аскетичною і сформувала культ простоти, ощадливості, охайності, підкоренням правилам поведінки й здорового раціоналізму і практичності. Протестантська аскеза витісняла прагнення до витрат на розкіш та пробуджувала працьовитість і бережливість, що призвело до того, що країни Європи, які прийняли протестантизм, стали економічно процвітаючими і заможними. Протестантська трудова етика стимулювала виникнення та розвиток підприємництва, яке є однією з основних рис ринкової економіки. Головні фактори, які спонукають людей до підприємницької діяльності, зокрема наполегливість, стійкість, впевненість у собі, цілеспрямованість та сенс життя, безпосередньо пов’язані зі світоглядом, який відкритий до зовнішнього світу й певною мірою відрізняє представників різноманітних протестантських деномінацій від християн католицької та православної віри. Сучасний протестантський погляд на лідерство пов'язаний не стільки з фігурою самого лідера, стільки з джерелом бачення лідера та розумінням, куди слід йти йому самому і вести за собою інших людей. Лідерство вимагає особливого розуміння спільної мети, досягненням якої зайняті віруючі люди, осмисленням власної ролі й відповідальності кожного. Наставництво – важливий фактор для формування християнського лідерства, а також значущий складник у справі реалізації християнської місії. Проаналізовано ситуацію впливу протестантської етики праці на українське суспільство. Простежено перехід від протестантської трудової етики до етики лідерства через навчання і коучинг. Ідеї протестантської етики трансформувалися в ідеї підготовки молодих лідерів наступного покоління, які зможуть принести не тільки християнські цінності в суспільство, але і трансформувати його, принісши докорінні етичні зміни та впливаючи своїм прикладом на інших співгромадян. Богослов'я праці передбачає опрацювання питань про Бога, Його працю, розуміння призначення людини і її співпраці з Богом, а також про важку, небезпечну і несправедливу працю як наслідок гріхопадіння і т. д.

Исследовано понятие протестантской трудовой этики, а также богословия и этики труда, что связано с особенностью трудовой этики и нравственности в современную эпоху и позволяет увидеть разнообразие интерпретации этической системы о труде в протестантов современности, что основано на библейских текстах и принципах классической протестантской этики труда. Проанализирована методология Р. Шрайтера, которая помогает понять, каким образом можем развивать богословие и этику труда в современном протестантизме, применяя методологию формирования локальных богословских систем, предназначенных как для церковных общин, так и для общества. Раскрыто, что становление богословия и этики протестантизма началось в контексте процессов Реформации, которые происходили в Западной и Центральной Европе с конца XV до ХVІ века. Реформация привела к тому, что трудовая этика уже не считалась религиозной, а стала ориентироваться на светскую деятельность. Светская профессия уже рассматривалась как высшая ценность нравственной жизни и стала выражением призвания человека, проявления призвания, наделяла светскую профессиональную деятельность фактором исполнения Божьей воли. Освещено, что профессиональная этика раннего протестантизма была аскетичной и сформировала культ простоты, бережливости, аккуратности, покорения правилам поведения и здорового рационализма и практичности. Протестантская аскеза вытесняла стремление к расходам на роскошь и пробуждала трудолюбие и бережливость, что привело к тому, что страны Европы, принявшие протестантизм, стали экономически процветающими и богатыми. Протестантская трудовая этика стимулировала возникновение и развитие предпринимательства, которое является одной из основных черт рыночной экономики. Главные факторы, побуждающие людей к предпринимательской деятельности, в частности настойчивость, стойкость, уверенность в себе, целеустремленность и смысл жизни, непосредственно связанные с мировоззрением, открытым к внешнему миру, и это в определенной степени отличает представителей различных протестантских деноминаций от христиан католической и православной веры. Современный протестантский взгляд на лидерство связан не столько с фигурой самого лидера, столько с источником видения лидера и пониманием, куда следует идти ему самому и вести за собой других людей. Лидерство требует особого понимания общей цели, достижением которой заняты верующие люди, осмыслением собственной роли и ответственности каждого. Наставничество – важный фактор для формирования христианского лидерства, а также значимая составляющая в деле реализации христианской миссии. Проанализирована ситуация влияния протестантской этики труда на украинское общество. Прослежено переход от протестантской трудовой этики к этике лидерства через обучение и коучинг. Идеи протестантской этики трансформировались в идее подготовки молодых лидеров следующего поколения, которые смогут принести не только христианские ценности в общество, но и трансформировать его, принеся коренные нравственные изменения и воздействуя своим примером на других граждан. Богословие труда предусматривает проработку вопросов о Боге, Его труд, понимание назначения человека и его сотрудничества с Богом, а также о тяжелом, опасном и несправедливом труде как следствии грехопадения и т. д. Богословские вопросы могут и должны затрагивать аспекты профессионального призвания, трудовой этики, богоугодного (творческого) или греховного (вредительского) труда. Христианская духовность – уникальная характеристика жизненного опыта христианина, что проявляется в отношениях с Богом, собой и окружающими, и связана с различными категориями: идентичности, смысла жизни, личного призвания, принадлежности и эффективности. Образ настоящей духовности открыт нам Богом через Его Сына. В жизненном опыте христианская духовность возникает благодаря Духу, Который возрождает в нас способность к сотворчеству с Богом, что проявляется и в труде.

The concept of Protestant work ethic, as well as theology and work ethic, which is associated with the peculiarities of work ethic and morality in the modern era and allows us to see the diversity of interpretation of the ethical system of work in modern Protestants, based on biblical texts and principles of classical Protestant work ethic. R. Schreiter's methodology is analyzed, which helps to understand how we can develop theology and work ethic in modern Protestantism, using the methodology of forming local theological systems, which are intended for both church communities and society. It is revealed that the formation of the theology and ethics of Protestantism began in the context of the Reformation processes that took place in Western and Central Europe from the end of the ХV – ХVІ centuries. The Reformation led to the fact that work ethic was no longer considered religious, but began to focus on secular activities. The secular profession was already regarded as the highest value of moral life and became an expression of the vocation of man, a manifestation of the vocation that gave secular professional activity a factor in the obligation to do God's will. It is revealed that the professional ethics of early Protestantism was ascetic and formed a cult of simplicity, thrift, neatness, obedience to the rules of conduct and rationalism and practicality. Protestant asceticism supplanted the desire to spend on luxury and aroused diligence and thrift, which led to the fact that European countries that embraced Protestantism became economically prosperous and prosperous. Protestant work ethic stimulated the emergence and development of entrepreneurship, which is one of the main features of a market economy. The main factors that motivate people to do business, including perseverance, resilience, self-confidence, purposefulness and meaning of life, are directly related to a worldview that is open to the outside world and to some extent distinguishes representatives of various Protestant denominations from Christians of Catholic and Orthodox Churches. The modern Protestant view of leadership has to do not so much with the figure of the leader himself as with the source of the leader's vision and understanding of where he should go and lead other people. Leadership requires a special understanding of the common goal that believers are committed to, and that everyone understands their own role and responsibilities. Mentoring is an important factor in the formation of Christian leadership, as well as a significant component in the implementation of the Christian mission. The situation of the influence of the Protestant work ethic on the Ukrainian society is analyzed. The transition from Protestant work ethic to leadership ethics through teaching and coaching is traced. The ideas of Protestant ethics have been transformed into the idea of training young leaders of the next generation who will be able not only to bring Christian values into society, but also to transform it by bringing radical ethical changes and influencing other citizens by their example. The theology of labor involves the study of questions about God, His work, understanding the purpose of man and his cooperation with God, as well as hard, dangerous and unjust work as a result of the Fall, etc.