Дисертацію присвячено вивченню етики соціокульнурного психоаналітика, гуманістичного філософа й неофрейдиста Е. Фромма в релігієзнавчому ключі. В процесі дослідження були визначені богословсько-релігійні та морально-етичні особливості мислення Еріха Фромма.
Сучасна наука вимагає систематичного та інтегрованого підходу; вона прагне шукати єдність в розрізненнях; ставить під сумнів явне і звичне. Однак тільки підсумовування спеціальних знань для цього не є достатнім. Безліч відомостей самі по собі не мають єдиної осмисленої основи; вони не передбачають наявності чітко окреслених меж, всередині яких полягала б вся сукупність фундаментального знання. Багато дослідників пишуть про те, що людину, її внутрішній світ й «духовність», ціннісні орієнтири та релігійно-богословські погляди необхідно розуміти як певну цілісність. Про значення даного розуміння проблеми говорять більшість, хто звертається до цієї теми. Однак далі загальної констатації ми просуваємося вкрай повільно. Суть справи зазвичай зводиться до заклику комплексного вивчення людини, щоб в результаті міждисциплінарного підходу виробити синтезований, узагальнений, інтегральний погляд на людину.
Творча спадщина Е. Фромма є досить успішною спробою сформувати суб'єктивно багату, духовну, здорову, цілісну та різнобічну особистість. Він намагається переорієнтувати сучасну людину на осягнення особистої індивідуальності, яка може бути засвідчена тільки етико-екзистенційними, соціально-психологічними та богословсько-релігійними переживаннями індивіда. Автором було проаналізовано теоретико-методологічні напрацювання вчених, які займалися психоаналітичної та етичною проблематикою, виділені специфічні богословсько-релігієзнавчі аспекти в роботах вітчизняних дослідників і висвітлені точки перетину гуманістичних тенденцій у поглядах Е. Фромма та ідей християнства.
У дисертаційній роботі було доведено, що етика Фромма орієнтована на глобальне мислення, в основі якого лежить реалізація принципу релігійного гуманізму, що відкриває множинні перспективи розвитку багатства людської природи. Завдяки його зусиллям, було здійснено грандіозний за своїми масштабами науково-теоретичний, богословсько-релігійний й соціально-психологічний поворот до етичної домінанти. Ціннісний пріоритет гуманітарних галузей знання з широтою релігійної проблематики – очевидність сьогоднішнього дня.
У запропонованому дослідженні була проведена спроба виявити здорові, справжні потреби людини, які в реальності нерідко заміщаються помилковими, штучними прагненнями. Буття людини, яке передбачає мужність не тільки бути собою, але й бути чесним із самим собою, оточуючими та Богом. Спираючись на власну унікальність, людина вибирає певні шляхи для свого існування, де вельми часто виникають помилкові форми самоототожнення. Були виділені психологічні механізми: мазохістського, садистського, деструктивного та конформістського характеру, які стали фундаментом для безлічі типів непродуктивною орієнтації. Людина намагається «мати», «опановувати» й «споживати надміри» на шкоду істинності свого буття. Людина здатна відрікатися від себе як особистості, подібний феномен Фроммом зветься «відчуженням», який, в контексті сучасності, став масовим явищем.
Було з'ясовано, що психологічні дослідження Фромма, будучи несучою теоретичною конструкцією для багатьох філософських соціокультурних й релігієзнавчих досліджень як в нашій країні, так і за кордоном, можуть бути покладені в основу практичного здійснення проектів творення людини різними соціальними й релігійними інституціями. Широта філософських поглядів, діалогічність соціально-психологічного мислення й висока релігійна толерантність Е. Фромма є ціннісної основою об'єднання вчених для подальшої розробки та реалізації його проекту «психоаналітичного гуманізму». Релігієзнавчий аналіз фроммівської етики, з огляду на масштабність та гуманістичну спрямованість, вимагає свого подальшого розвитку, як в науково-дослідній діяльності людини, так й в його повсякденному соціокультурному бутті загалом, підтримує діалогічні відносини зі світом.
Результати запропонованого дисертаційного дослідження можуть бути використані в якості основи для подальших наукових досліджень у сфері релігієзнавства, філософії, богослов'я, етики, психології релігії, антропології, соціології та культурології.
The dissertation research is devoted to the study of the ethics of the socio-cultural psychoanalyst, humanistic philosopher, and neo-Freudian E. Fromm in a religious vein. In the course of the research, the theological-religious and moral-ethical features of the thinking of Erich Fromm were determined.
Modern science requires a systematic and integrative approach; it seeks to seek unity in the fragmented; calls into question the obvious and the familiar. However, the summation of special knowledge is not enough for this. A lot of information in itself does not have a single meaningful basis; it does not imply the presence of clearly delineated boundaries, within which the entire body of fundamental knowledge would be contained. Many researchers write that a person, his inner world and spirituality, value orientations, and religious and theological views must be understood as certain integrity. The importance of this understanding of the problem is said by most of those who turn to this topic. However, we are moving very slowly beyond the general statement. The essence of the matter usually comes down to a call for a comprehensive study of a person, to develop a synthesized, generalized, integral view of a person as a result of an interdisciplinary approach.
The creative legacy of E. Fromm is a very successful attempt to form a subjectively rich, spiritual, healthy, holistic, and versatile personality. He tries to reorient the modern man towards the comprehension of personal individuality, which can only be attested by the ethical-existential, socio-psychological, and theological-religious experiences of the individual. The author analyzed the theoretical and methodological developments of scientists who were engaged in psychoanalytic and ethical issues, highlighted specific theological and religious aspects in the works of Russian researchers, and highlighted the intersection points of humanistic tendencies in the views of E. Fromm and the ideas of Christianity.
In the dissertation work, it was proved that Fromm's ethics is focused on global thinking, which is based on the implementation of the principle of religious humanism, which opens up multiple prospects for the development of the wealth of human nature. Thanks to his efforts, a scientific-theoretical, theological-religious, and socio-psychological turn towards an ethical dominant were accomplished on a grand scale. The value priority of the humanitarian branches of knowledge with the breadth of theological and religious problems is the evidence of today.
In the proposed study, an attempt was made to identify healthy, true human needs, which in reality are often replaced by false, artificial desires. Being a person presupposes courage not only to be yourself but also to be honest with yourself, others, and God. Relying on his uniqueness, a person chooses certain paths for his existence, where false forms of self-identification very often arise. Psychological mechanisms were identified: masochistic, sadistic, destructive, and conformist, which became the foundation for many types of unproductive orientation. A person tries to “have”, “possess”, and “consume beyond measure” to the detriment of the truth of his being. A person can renounce himself as a person, a similar phenomenon Fromm is called "alienation", which, in the context of our time, has become a mass phenomenon.
It was found that Fromm's psychological research, being a supporting theoretical structure for many philosophical socio-cultural and theological-religious studies both in our country and abroad, can be used as the basis for the practical implementation of projects for the creation of a person by various social and religious institutions. The breadth of philosophical views, the dialogic nature of social and psychological thinking, and the high theological and religious tolerance of E. Fromm are the value basis for uniting scientists for the further development and implementation of his project "psychoanalytic humanism". A religious analysis of Fromm's ethics, due to its scale and humanistic orientation, requires its further development, both in the research activities of a person and in his everyday sociocultural life as a whole, which maintains dialogical relations with the world.
The results of the proposed dissertation research can be used as a basis for further scientific research in the field of religious studies, philosophy, theology, ethics, psychology of religion, anthropology, sociology, and cultural studies.The proposed dissertation also examines Fromm's psychology of religion and notes its relevance to modern theology and religious studies. There are difficulties in the relationship between psychoanalysis and religion. Various phenomena of a religious nature are analyzed and special attention is paid to the specific content of understandings: religious "alienation", the phenomenon of "mass consciousness" in religion, the problem of healing the soul, ritualism, the concept of "authoritarian" and "humanistic" religion, symbolism and "idolatry" of modern man positions of humanistic psychoanalysis Fromm. The fundamental opposite of psychoanalytic and Christian approaches to the study of the moral and ethical nature of human freedom was shown. The main theological and religious characteristics of man in psychoanalytic and Christian teachings are given and compared. Man is presented as the cause of his own alienation. A step has been taken to understand the causal link between alienated labor, its subject, and institutionalized alienation. It has been shown that it is not only reproduced, but also generated by labor, and also involves not only ethical and psychological but also theological and religious material.
Диссертационное исследование посвящено изучению этики социокульнурного психоаналитика, гуманистического философа и неофрейдиста Э. Фромма в религиоведческом ключе. В процессе исследования были определены богословско-религиозные и морально-этические особенности мышления Эриха Фромма.
Современная наука требует систематического и интегрированного подхода; она стремится искать единство в разрозненном; ставит под сомнение явное и привычное. Однако только суммирование специальных знаний для этого не является достаточным. Множество сведений само по себе не имеет единой осмысленной основы; оно и не предполагает наличия отчетливо очерченных границ, внутри которых заключалась бы вся совокупность фундаментального знания. Многие исследователи пишут о том, что человека, его внутренний мир и «духовность», ценностные ориентиры и религиозно-богословские взгляды необходимо понимать как определенную целостность. О значении данного понимания проблемы говорят большинство, кто обращается к данной теме. Однако дальше общей констатации мы продвигаемся крайне медленно. Суть дела обычно сводится к призыву комплексного изучения человека, чтобы в результате междисциплинарного подхода выработать синтезированный, обобщенный, интегральный взгляд на человека.
Творческое наследие Э. Фромма является весьма успешной попыткой сформировать субъективно богатую, духовную, здоровую, целостную и разностороннюю личность. Он пытается переориентировать современного человека на постижение личной индивидуальности, которые могут быть удостоверены только этико-экзистенциальными, социально-психологическими и богословско-религиозными переживаниями индивида. Автором были проанализированы теоретико-методологические наработки ученых, которые занимались психоаналитической и этической проблематикой, выделены специфические богословско-религиоведческие аспекты в работах отечественных исследователей и освещены точки пересечения гуманистических тенденций во взглядах Э. Фромма и идей христианства.
В диссертационной работе было доказано, что этика Фромма ориентирована на глобальное мышление, в основу которого лежит реализация принципа религиозного гуманизма, открывающая множественные перспективы развития богатства человеческой природы. Благодаря его усилиям, был совершен грандиозный по своим масштабам научно-теоретический, богословско-религиозный и социально-психологический поворот к этической доминанте. Ценностный приоритет гуманитарных отраслей познания с широтой религиозной проблематики – очевидность сегодняшнего дня.
В предложенном исследовании предпринималась попытка выявить здоровые, истинные потребности человека, которые в реальности нередко замещаются ложными, искусственными вожделениями. Бытие человека, предполагает мужество не только быть собой, но и быть честным с самим собой, окружающими и Богом. Опираясь на собственную уникальность, человек выбирает определенные пути для своего существования, где весьма часто возникают ложные формы само отождествления. Были выделены психологические механизмы: мазохистского, садистского, деструктивного и конформистского характера, которые стали фундаментом для множества типов непродуктивной ориентации. Человек пытается «иметь», «овладевать», и «потреблять сверх меры» в ущерб истинности своего бытия. Человек способен отрекаться от себя как личности, подобный феномен Фроммом зовется «отчуждением», который, в контексте современности, стал массовым явлением.
Было выяснено, что психологические изыскания Фромма, являясь несущей теоретической конструкцией для многих философских социокультурных и богословско-религиоведческих изысканий как в нашей стране, так и за рубежом, могут быть положены в основу практического осуществления проектов созидания человека различными социальными и религиозными институтами. Широта философских взглядов, диалогичность социально-психологического мышления и высокая религиозная толерантность Э. Фромма являются ценностной основой объединения ученых для дальнейшей разработки и реализации его проекта «психоаналитического гуманизма». Религиоведческий анализ фроммовской этики, в силу масштабности и гуманистической направленности, требует своего дальнейшего развития, как в научно-исследовательской деятельности человека, так и в его повседневном социокультурном бытии в целом, поддерживающем диалогические отношения с миром.
Результаты предложенного диссертационного исследования могут быть использованы в качестве основы для дальнейших научных исследований в сфере религиоведения, философии, богословия, этики, психологии религии, антропологии, социологии и культурологии.
