Професійне становлення майбутнього керівника вокального ансамблю в умовах музично-педагогічної освіти

Abstract

У сучасній вітчизняній музичній культурі залишається актуальною традиція вокального ансамблевого виконавства, яка особливо підтримується останніми роками засобами масової інформації і позитивно впливає на музичне виховання молоді. Заняття студентів у вокальному ансамблі сприяють розширенню музичної культури молодих людей, розвитку їхніх музичних здібностей (мелодійного, ритмічного, тембрового, гармонійного слуху; вокального голосу; музичності в цілому), а також виховують сценічну культуру, художній смак, творчу ініціативу і самостійність. У статті визначаються критерії якості підготовки майбутнього фахівця для ефективної реалізації його практичної діяльності як керівника дитячо-юнацького вокального колективу. Зростає потреба в розробці нових концептуальних підходів до професійно-педагогічного трактування майбутнього керівника вокального ансамблю як творчої особистості, які є визначальними в розвитку характеру навчання. Метою статті є теоретичне обґрунтування проблеми професійного становлення та критеріїв підготовки майбутнього керівника вокального ансамблю в умовах музично-педагогічної освіти. Встановлено, що організація та функціонування вокального ансамблю буде ефективними, якщо: буде розкрита специфіка та основні етапи організації вокального ансамблю; у процесі розвитку виконавської майстерності учасників будуть виявлені та реалізовані можливості організації вокального ансамблю; індивідуальні та колективні форми організації занять вокального ансамблю будуть спрямовані на розвиток виконавської майстерності кожного учасника та всього колективу в цілому; організація репетиційної роботи та звітні виступи сприятимуть досягненню наміченої мети у розвитку виконавської майстерності учасників вокального ансамблю; реалізація індивідуального підходу до виховання музичних потреб та здібностей сприятиме ефективному розвитку виконавської майстерності студентів.

In the modern national music culture the tradition of vocal ensemble performance remains relevant, which is especially supported in recent years by the media and has a positive impact on the musical education of young people. Classes of students in a vocal ensemble contribute to the expansion of musical culture of young people, the development of their musical abilities (melodic, rhythmic, timbre, harmonic hearing; vocal voice; musicality in general), as well as foster stage culture, artistic taste, creative initiative and independence. The article outlines the criteria for the quality of training a future specialist for the effective implementation of his practical activities as the leader of a children’s and youth vocal group. There is a growing need to develop new conceptual approaches to the professional and pedagogical interpretation of the future leader of the vocal ensemble as a creative person, which are crucial in the development of the nature of learning. The purpose of the article is a theoretical substantiation of the problem of professional formation and the criteria for training the future leader of a vocal ensemble in the conditions of music and pedagogical education. It has been established that the organization and functioning of the vocal ensemble of students will be effective if: the specifics are revealed and the main stages of the organization of the vocal ensemble are developed as a means of organizing the performing skills of students; in the process of developing students’ performing skills, the possibilities of organizing a vocal ensemble will be identified and implemented; individual and collective forms of organizing the lessons of a vocal ensemble will be aimed at developing the performing skills of each student and the entire team as a whole; the organization of rehearsal work and reporting performances will contribute to the achievement of the designated goal in the development of the performing skills of the participants of the vocal ensemble; implementation of an individual approach to the education of students ’musical needs and abilities will contribute to the effective development of students’ vocal performance skills.

В современной отечественной музыкальной культуре остается актуальной традиция вокального ансамблевого исполнительства, особенно поддерживаемая в последние годы средствами массовой информации и положительно влияющая на музыкальное воспитание молодежи. Занятия студентов в вокальном ансамбле способствуют расширению музыкальной культуры молодых людей, развитию их музыкальных способностей (мелодичного, ритмического, тембрового, гармоничного слуха; вокального голоса; музыкальности в целом), а также воспитывают сценическую культуру, художественный вкус, творческую инициативу и самостоятельность. В статье определяются критерии качества подготовки будущего специалиста для эффективной реализации его практической деятельности как руководителя детско-юношеского вокального коллектива. Растет потребность в разработке новых концептуальных подходов к профессионально-педагогической трактовке будущего руководителя вокального ансамбля как творческой личности, определяющих развитие характера обучения. Целью статьи является теоретическое обоснование проблемы профессионального становления и критериев подготовки будущего руководителя вокального ансамбля в условиях музыкально-педагогического образования. Установлено, что организация и функционирование вокального ансамбля будет эффективными, если: будет раскрыта специфика и основные этапы организации вокального ансамбля; в процессе развития исполнительского мастерства участников будут выявлены и реализованы возможности организации вокального ансамбля; индивидуальные и коллективные формы организации занятий вокального ансамбля будут направлены на развитие исполнительского мастерства каждого участника и всего коллектива в целом; организация репетиционной работы и отчетные выступления будут способствовать достижению намеченной цели в развитии исполнительского мастерства участников вокального ансамбля; реализация индивидуального подхода к воспитанию музыкальных потребностей и способностей будет способствовать эффективному развитию исполнительского мастерства студентов.