Висвітлено результати емпіричного дослідження розвитку комунікативного компонента психологічної готовності вчителя до педагогічної діяльності в умовах Нової української школи. Розкрито актуальність досліджуваної проблеми, обґрунтовано її теоретико-методологічні засади. Визначено зміст і структуру досліджуваного феномену. Виокремлено і схарактеризовано складові комунікативного компонента психологічної готовності вчителя до педагогічної діяльності. Представлено авторський опитувальник “Вивчення розвитку комунікативного компонента психологічної готовності вчителя до педагогічної діяльності”, що дозволяє виявити рівень розвитку (або сформованості) комунікативного компонента психологічної готовності вчителя НУШ до педагогічної діяльності. Проаналізовано, кількісно і якісно, отримані експериментальні дані. Окреслено перспективи подальшого наукового пошуку.
Рівень розвитку комунікативного компонента психологічної готовності вчителя до педагогічної діяльності в умовах Нової української школи є індикатором якості прояву таких педагогічних здібностей як: здібність складати навчальний матеріал для учнів; розуміння вчителем учня; творчість у праці; педагогічний вольовий вплив на дітей; здібність організувати дитячий колектив; інтерес до дітей; змістовність і яскравість мови; педагогічна тактовність; здібність пов’язувати навчальний матеріал з життям; спостережливість; педагогічна вимогливість тощо. Окрім зазначених педагогічних здібностей, комунікативний компонент педагогічної діяльності вчителя акумулює в собі морально-ціннісний та етичний аспекти, які педагог транслює під час взаємодії з учнями (як безпосередньо на уроці, так і в позаурочний час). Вони визначають спосіб прояву зазначених педагогічних здібностей у комунікативному процесі. У контексті формувального впливу вчителя Нової української школи (як взірця) на особистість учня особливого значення набуває узгодженість поведінки вчителя з морально-етичними принципами, які він декларує.
An empirical study of the development of the communicative component of psychological readiness of teachers for teaching in the New Ukrainian school. The relevance of the researched problem is revealed. The theoretical and methodological basis of the statement experiment is outlined. The content and structure of the studied phenomenon are determined. The components of the communicative component of the teacher's psychological readiness for pedagogical activity are singled out and described. The author's questionnaire “Study of the development of the communicative component of the teacher's psychological readiness for pedagogical activity” is presented, which allows to determine the level of development (or formation) of the communicative component of the teacher's psychological readiness for pedagogical activity.The data obtained as a result of the experiment were analyzed, quantitatively and qualitatively. The further course of scientific research is outlined. The level of development of the communicative component of psychological readiness of a teacher for pedagogical activity in the conditions of the New Ukrainian School is an indicator of the quality of manifestation of such pedagogical abilities as: ability to compose educational material for students; teacher's understanding of the student; creativity at work; pedagogical volitional influence on children; ability to organize a children's team; interest in children; content and brightness of language; pedagogical tact; ability to connect educational material with life; observation; pedagogical demands, etc. In addition to these pedagogical abilities, the communicative component of the teacher's pedagogical activity accumulates moral and value and ethical aspects that the teacher transmits during the interaction with students (both directly in class and in extracurricular activities). They determine the way of manifestation of these pedagogical abilities in the communicative process. In the context of the formative influence of the teacher of the New Ukrainian school (as a model) on the personality of the student, the consistency of the teacher's behavior with the moral and ethical principles he declares acquires special significance.
Отражены результаты эмпирического исследования развития коммуникативного компонента психологической готовности учителя к педагогической деятельности в условиях Новой украинской школы. Раскрыта актуальность исследуемой проблемы, обоснованны её теоретико-методологические принципы. Определено содержание и структура исследуемого феномена. Выделены и охарактеризированы составляющие коммуникативного компонента психологической готовности учителя к педагогической деятельности. Представлен авторский опросник “Изучения развития коммуникативного компонента психологической готовности учителя к педагогической деятельности”, что позволяет выявить уровень развития (или сформированности) коммуникативного компонента психологической готовности учителя НУШ к педагогической деятельности. Проанализированы, количественно и качественно, полученные экспериментальные данные. Очерчены перспективы дальнейшего научного поиска. Уровень развития коммуникативного компонента психологической готовности учителя к педагогической деятельности в условиях Новой украинской школы является индикатором качества проявления таких педагогических способностей как способность составлять учебный материал для учащихся; понимание учителем учащегося; творчество в труде; педагогическое волевое воздействие на детей; способность организовать детский коллектив; интерес к детям; содержательность и яркость речи; педагогическая тактичность; способность связывать учебный материал с жизнью; наблюдательность; педагогическая требовательность и т.д. Кроме указанных педагогических способностей, коммуникативный компонент педагогической деятельности учителя аккумулирует в себе морально-ценностный и нравственный аспекты, которые педагог транслирует во время взаимодействия с учениками (как непосредственно на уроке, так и во внеурочное время). Они определяют метод проявления указанных педагогических способностей в коммуникативном процессе. В контексте формирующего влияния учителя Новой украинской школы (как образца) на личность ученика особое значение приобретает согласованность поведения учителя с морально-нравственными принципами, которые он декларирует.
