Мова ворожнечі : Виклики та відповіді на них (Приклад університетського середовища)

Abstract

Молоді люди найчастіше, порівняно з іншими групами, стикаються з мовою ворожнечі і, на жаль, саме вони схильні її ігнорувати. Вони також вважають її наслідки не надто серйозними, принаймні для себе, а в поодиноких випадках навіть толерують деякі форми агресивної комунікації. Такі висновки на основі проведених опитувань оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології. До університету щороку на перший курс вступають молоді люди. Рівень їхньої обізнаності в темі вербальної агресії, характер їхнього ставлення до неї, здатність розпізнавати її і протистояти їй залежать від багатьох факторів — політичної кон’юнктури, наявності чи відсутності якихось кризових ситуацій напередодні, акцентованості на темах толерантності освітян і громадських організацій. Наше ж завдання — з’ясувати цей рівень і, відповідно, розробити свої просвітницькі стратегії.

Young people are more likely than other groups to encounter hate speech and, unfortunately, they tend to ignore it. They also consider its consequences not too serious, at least for themselves, and in some cases even tolerate some forms of aggressive communication. Such conclusions were published by the Kyiv International Institute of Sociology on the basis of surveys. Every year young people enter the university for the first year. Their level of awareness of verbal aggression, the nature of their attitude to it, their ability to recognize it and resist it depend on many factors — the political situation, the presence or absence of any crisis situations the day before, the emphasis on tolerance of educators and NGOs. Our task is to find out this level and, accordingly, to develop our own educational strategies.