Аналізується місце і роль освіти в контексті еволюції таких форм духовно-практичного освоєння світу, як наука, культура, мистецтво, мораль, релігія тощо; автор стверджує, що освіта у всі часи й для всіх народів слугувала полем узагальнення матеріального і духовного досвіду, а відтак – полем навчання та виховання нових поколінь, загальним стрижнем, який визначає основний контент історії, слугує формуванню мислення (розуму), обрамленого духом гуманізму та людяності; у різні епохи взаємодія цих екзистенцій мала різний характер, однак загальна тенденція – звернення до розуму як основного і вічного (помноженого на працю) джерела прогресу людської цивілізації й долучення до нього (освіта та виховання) підростаючих поколінь залишається закономірністю, яка визначає людське обличчя цивілізації. Прагнення до єдності заради формування духовного єства (наукового, морального, художнього і т.п.) людини та виховання працьовитості розглядаються як головні домінанти (парадигми) модернізації української освіти.
The place and the role of education in the context of evolution of such forms of spiritual
and practical learning of the world as science, culture, art, morals, religion, etc. are analyzed. The author states that at all times and for all peoples education was a field for generalization of material and spiritual experience, and therefore – a field for upbringing and education of new generations, a common core that defines the main content of history, provides shaping of thinking (mind) framed by the spirit of humanism and humanity. In different historical periods the interaction of these existences was of different nature, however, the general trend – appeal to the mind as the main and eternal (multiplied by the labor) source of progress of human civilization and the engagement in it (education and upbringing) of the coming generations, remains the law that defines the human face of the civilization. The desire for unity in order to form the spiritual nature (scientific, moral, artistic, etc.) of a man and education of diligence are considered as the main dominants (paradigms) of modernization of the Ukrainian education.
