Досліджується органічна єдність в українській культурі національного та загальнолюдського; ця єдність притаманна їй з часів виникнення й пронизує все поле історичного буття. У період існування України (повністю чи частково), під владою інших держав, означена єдність носила дозований характер: у боротьбі за виживання українська культура історично робила наголос на національному аспекті й одночасно намагалася зберегти загальнолюдську складову, яка також потерпала від гніту інших держав; проголошення незалежності відкрило дорогу до їх дійсної єдності, яка утверджується, відлунюючи характер народу, його ментальність; українська культура орієнтується на європейські пріоритети і саме в такому річищі утверджує єдність національного й загальнолюдського.
The organic unity in the Ukrainian culture is national and universal; this unity is inherent
in it from the time of its emergence and permeates the entire field of historical being; during the existence of Ukraine (fully or partially) under the authority of other states, this unity was metered: in the struggle for survival, Ukrainian culture historically focused on the national aspect and at the same time tried to preserve the universal component, which also suffered from the oppression of other states; the proclamation of independence opened the way to their real unity, which is affirmed, reflecting the character of the people, their mentality; Ukrainian culture is guided by European values and it is in this vein that asserts the unity of the national and universal.