Розбудова національної системи освіти є одним з головних (якщо й не головним!) напрямів українського державотворення. Адже головним суб’єктом усіх процесів, що здійснюються, є людина. І залежно від того, яку систему знань, компетенцій, цінностей вона освоїла й сповідує, такими будуть її помисли і дії, а отже – такими будуть суспільство і культура, які вона створює. Щоб бути суб’єктом (а не пасивним об’єктом, який «пливе за течією»), людина має сповідувати широкий погляд на внутрішній і зовнішній світ – світогляд, відповідно до якого вона перетворює зовнішній світ, створює культуру, народжує й виховує дітей, продукує цивілізовані форми спілкування й співпраці зі світом. Освіта – це фундамент соціального, філософія є її духовним стрижнем. На жаль, нехтуючи тисячолітнім досвідом історії, деякі «доброзичливці» підневільно намагаються «випхнути її за межі системи», нав’язати сурогатні замінники дійсної духовності і культури, філософії і моралі й відтиснути національну освіту на манівці світової історії, позбавити українську людину майбутнього. Визнаючи право кожного на власну думку, автор апелює до здорових суспільних сил з метою розгорнути дискурс про цінності освіти, значення в ній такого напряму, як «філософія освіти», завданням якої є формування методологічної і світоглядної культури особистості.
The development of the national education system is one of the main (if not the main!) directions of Ukrainian state-building. After all, the main subject of all ongoing processes is a person. And depending on which system of knowledge, competences, values he has mastered and professed, such will be his thoughts and actions, and therefore - such will be the society and culture that he creates. In order to be a subject (and not a passive object that "drifts with the flow"), a person must profess a broad view of the inner and outer world - the worldview, according to which he transforms the outside world, creates a culture, gives rise to and brings up children,, produces civilized forms of communication and cooperation with the world. Education is the foundation of social, philosophy is its spiritual core. Unfortunately, neglecting the millennial experience of history, some “well-wishers” voluntarily try to “push it out of the system”, impose surrogate substitutes on true spirituality and culture, and consequently, force out national education on the detour of world history, depriving the Ukrainian man of the future. Recognizing the right of everyone to their own opinion, the author appeals to healthy social forces in order to expand the discourse on the values of education, the meaning in it of such a direction as “philosophy of education”, whose task is to form a methodological and ideological culture of the individual.
