Сучасні тенденції розвитку цивілізації зумовлюють процеси ціло-життєвої освіти, проектують індивідуальність освітнього шляху на засадах гуманізації і відкритості, вмотивовуючи появу нових технологій його реалізації, породжуючи нові педагогічні професії. Відповідно замовлення на професію тьютора, тьюторський супровід в освітньому просторі України пояснюється прагненням людини до освітньої і професійної мобільності, осмисленої побудови власної освіти, самовдосконалення і саморозвитку. Системний аналіз проблеми тьюторингу з урахуванням історичного розвитку феномену та сучасних наукових позицій педагогіки супроводу (Н. Бєлякова, А. Зоткін, Т. Ковальова, М. Кулагіна, Н. Пилипчевська, Н. Погрібна, Т. Швець,
P. Benson, L. Dam, H. Knauf, R. Pemberton, O. Smolnikova, K. VanLehn) дозволив трактувати його як педагогічну дію у зв’язках-залежностях понять: «тьютор», «індивідуалізація освіти», «освітній маршрут», «індивідуальна освітня траєкторія», «індивідуальна освітня програма», «тьюторський супровід». Тьютор професійно супроводжує процес конструювання педагогічного середовища у формальній, неформальній та інформальній освіті, обґрунтування індивідуального освітнього запиту, планування індивідуальної освітньої траєкторії, розроблення, методичне забезпечення і реалізацію індивідуальної освітньої програми. Із розвитком університетів проєктно-дослідницького типу, які головну цінність освіти вбачають у вмінні працювати з керованим майбутнім, а тьютор починає інтегрувати позицію наставника, асистента і проєктувальника. Опертя на контекстно-науковий відносницький підхід (А. Бойко, І. Бех) сприяло визначенню тьюторингу інноваційною освітньою технологією, а основою і умовою її впровадження – педагогічно доцільні суб’єкт-суб’єктні партнерські відносини тьютор-тьюторант. Наголос при цьому здійснено на індивідуально-соціалізуючому характері тьюторства, оскільки тьютор несе відповідальність не лише за рівень знань і компетентностей, а й за формування ціннісного виміру особистості. З урахуванням зростаючої потреби закладів освіти України у педагогах-тьюторах обґрунтовано перспективність їх фахової підготовки, необхідність уведення назви посади «тьютор» до національного Класифікатора професій. Представлено узагальнений досвід професійної підготовки викладача-тьютора випусковою кафедрою педагогіки і психології вищої школи Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова в рамках магістерської освітньо-професійної програми 011 Освітні, педагогічні науки (Педагогіка вищої школи. Тьюторство).
The systematic analysis of tutoring in the context of historical development of this
phenomenon and modern scientific positions of support pedagogy (works by A. Boyko,
A. Zotkin, T. Kovaliova, M. Kulagina, N. Pylypchevska, N. Pohribna, T. Shvets, P. Benson,
L. Dam, H. Knauf, R. Pemberton) allowed to interpret it as a pedagogical action related
to the dependent concepts: "tutor", "individualization of education", "educational route",
"individual educational trajectory", "individual educational program", "tutoring". Tutor
professionally supports building of pedagogical environment in formal, non-formal and
informal education, benefiting from individual educational request, planning of individual
educational trajectory, developing, providing methodologically and implementing individual
educational program. Reliance on the contextual-scientific relational approach contributed to the recognition of tutoring as innovative educational technology, and pedagogically appropriate subjectsubjective tutor-student relations became the basis and condition for its implementation. Focus was on the individual-socializing nature of tutoring, as tutor was responsible not only for the level of knowledge and competencies, but also for the formation of values in personality The "tutor" occupation was introduced in the dictionary of occupational titles of Ukraine to meet the increasing demand for educational institutions in teachers-tutors. An experience of professional training of teacher-tutor in the framework of the master's educational and professional program 011 Sciences in Education, Pedagogy (Pedagogy of the Higher School. Tutoring) was generalized by the Department of Pedagogy and Psychology of the Higher School of the National Pedagogical Drahomanov University.
