Агресивність, як водиться, визначають як стійку рису особистості, що виявляється у дієвому прояві нетерпимості до іншої позиції чи поведінки, неприйнятті стану справ у колективі, існуючого порядку речей, їх заперечення, різкому протиставленні щодо них власної альтернативи. Цей стан особистості супроводжується емоціями гніву, ворожості, ненависті тощо. Агресивність має різні прояви на різних стадіях соціалізації і може набувати форми залякування, образ іншої особистості, нанесення їй ушкоджень. Досить розповсюдженою агресивність є в системі освіти. Спостерігаються вияви агресивності не тільки у школярів, але й серед учителів. Звісно, навчальному і виховному процесу це не сприяє. Мінімізація (зниження) агресивності є завданням батьків і вихователів, товаришів і друзів. Найбільш дієвим засобом цього є освіта. Зупинимось на цій проблемі більш детально.
Aggression, as usual, is defined as a stable personality trait, which is manifested in the
effective manifestation of intolerance to another position or behavior, rejection of the state
of affairs in the team, the existing order of things, their denial, sharp opposition to their own
alternative. This state of personality is accompanied by emotions of anger, hostility, hatred, and so on. Aggression has different manifestations at different stages of socialization and can take the form of intimidation, insulting another person, harming her. Aggression is quite common in the education system. There are manifestations of aggression not only among students but also among teachers. Of course, this does not contribute to the educational process. Minimizing (reducing) aggression is the task of parents and caregivers, peers and friends. The most effective means of this is education. Let's dwell on this problem in more detail.