У дисертаційній роботі здійснено комплексний аналіз системи православної богословської освіти в Україні, визначено її базові принципи та конкретні форми у контексті соціального вчення православних Церков як основи формування морально-етичних якостей, громадянської позиції та професійних компетентностей священнослужителів у пастирському, місіонерському та соціальному служінні. Проведено комплексне релігієзнавчо-філософське дослідження особливостей взаємозв’язку соціального вчення православних Церков та богословської освіти в Україні, який дозволив визначити чинники і механізми впливу соціальної доктрини православних церков на систему богословської освіти в Україні, зокрема на формування морально-етичної компетентності і суспільно-громадянської позиції православного духовенства. На основі аналізу корпусу соціальних доктрин православних Церков в Україні та достовірних емпіричних соціологічних даних доведено наявність принципового взаємозв’язку сучасного соціального вчення та православної богословської системи освіти й виховання в Україні: інкорпорація соціального вчення православних Церков у систему богословської освіти впливає на формування морально-етичної компетентності й суспільно-громадянської позиції православного духовенства через механізми демократизації освітньо-виховного процесу і посилення соціального аспекту в православній богословській освіті (соціальне служіння, практична соціальна робота тощо). Запропоновано авторську періодизацію розвитку православної богословської освіти за наступними критеріями: часовий період; основні соціально-політичні й історичні події та процеси в Україні; історичний аспект розвитку православ’я в Україні; інституційні форми православної богословської освіти (система духовної освіти); основні церковні та світські діячі в сфері становлення і розвитку системи богословської освіти в Україні; соціально-філософська основа богословської освіти (особливості формування соціального вчення, соціальної доктрини православних Церков). Вибудовано історичну хронологію розвитку соціального вчення православних Церков у взаємозв’язку із становленням системи богословської освіти. Виокремлено ключові освітні компетентності православного священнослужителя в сучасній вітчизняній православній богословській освіті. Обґрунтовано доцільність у контексті завдання модернізації, яке стоїть перед православною освітою в Україні в цілому, впровадження в систему православної богословської освіти компетентнісного підходу, що дозволяє подолати протиріччя між основними завданнями церковної освіти: морально-етичним і духовним вихованням у православній традиції і набуттям сучасних богословських знань. На основі аналізу даних авторського соціологічного дослідження представлено структуру ціннісної і моральної свідомості студентів православних духовних вищих навчальних закладів, у якій виділено такі структурні компоненти: когнітивний, світоглядний, поведінковий, емоційний. З’ясовано особливості ставлення до богословської освіти в Україні студентів православних духовних ВНЗ та експертного середовища.
В диссертационной работе осуществлен комплексный анализ системы православного богословского образования в Украине, определены ее основные принципы и конкретные формы в контексте социального учения православных Церквей как основы формирования морально-этических качеств, гражданской позиции и профессиональных компетенций священнослужителей в пастырском, миссионерском и социальном служении. Проведено комплексное религиоведческофилософское исследование особенностей взаимосвязи социального учения православных Церквей и богословского образования в Украине, который позволил определить факторы и механизмы влияния социальной доктрины православных Церквей на систему богословского образования в Украине, в частности на формирование морально-этической компетентности и общественно-гражданской позиции православного духовенства. На основе анализа корпуса социальных доктрин православных Церквей в Украине и достоверных эмпирических социологических данных доказано наличие принципиальной взаимосвязи современного социального учения и православной богословской системы образования и воспитания в Украине: инкорпорация социального учения православных Церквей в систему богословского образования влияет на формирование морально-этической компетентности и общественно-гражданской позиции православного духовенства через механизмы демократизации образовательно-воспитательного процесса и усиление социального аспекта в православном богословском образовании (социальное служение, практическая социальная работа и т.д.). Предложена авторская периодизация развития православного богословского образования по следующим критериям: временной период; основные социальнополитические и исторические события и процессы в Украине; исторический аспект развития православия в Украине; институциональные формы православного богословского образования (система духовного образования) основные церковные и светские деятели в сфере становления и развития системы богословского образования в Украине; социально-философская основа богословского образования (особенности формирования социального учения, социальной доктрины православных Церквей). Выстроена историческая хронология развития социального учения православных Церквей во взаимосвязи со становлением системы богословского образования. Выделены ключевые образовательные компетентности православного священнослужителя в современном отечественном православном богословском образовании. Обоснована целесообразность в контексте задачи модернизации, которая стоит перед православным образованием в Украине в целом, внедрение в систему православного богословского образования компетентностного подхода, позволяющего преодолеть противоречия между основными задачами церковного образования: морально-этическим и духовным воспитанием в православной традиции и приобретением современных богословских знаний. На основе анализа данных авторского социологического исследования представлена структура ценностного и нравственного сознания студентов православных духовных высших учебных заведений, в которой выделены следующие структурные компоненты: когнитивный, мировоззренческий, поведенческий, эмоциональный. Выяснены особенности отношения к богословскому образованию в Украине студентов православных духовных вузов и экспертной среды. В исследовании автором выделены три основных направления развития православного богословского образования в Украине, которые способствуют ее модернизации: введение в систему высшего духовного образования принципов Болонского процесса, признание государством дипломов и ученых степеней духовных вузов, внедрение теологического образования в светских учебных заведениях; приоритет духовного воспитания и развития будущих священнослужителей на традиционной православной основе; демократизация образовательного процесса в духовных вузах и оптимизация предметного поля образовательного процесса; определение системы ключевых образовательных компетенций в системе: компетентности в богословских знаниях; моральноэтической компетентности; социальной/гражданской компетентности.
The dissertation carried out the Orthodox theological education system’s in Ukraine comprehensive analysis, identified its basic principles and specific forms in the Orthodox Churches’ social teachings context as the basis for the moral and ethical qualities’ formation, clergy’s citizenship and professional competencies in pastoral, missionary and social service. A complex religious-philosophical study of the relationship between the Orthodox churches’ social teachings and theological education’s in Ukraine is conducted, which allowed to determine the Orthodox Churches’ social doctrine’s factors and mechanisms of the influence on the theological education’s system in Ukraine, in particular on the Orthodox the clergy’s moral and ethical competence formation and social and civil position. Based on the Orthodox Churches` social doctrines corpus` analysis of Ukraine and reliable empirical sociological data, a fundamental relationship`s existence between the modern social doctrine and the Orthodox theological education and upbringing system in Ukraine is proved: the Orthodox Churches` social teachings` incorporation into the theological education system influences the Orthodox clergy`s moral and ethical competence and social and civil position `s formation through the educational process` democratization mechanisms and strengthen the social aspect in the Orthodox theological education (social service, the practical social work, etc.) Proposed by the author the Orthodox theological education development periodization on the following criteria: the time period; the main socio-political and historical events and processes in Ukraine; Orthodoxy in Ukraine development`s historical aspect; the Orthodox theological education`s institutional forms (the theological education system), the main church and secular figures in theological education system`s in Ukraine formation and development sphere; theological education`s socio-philosophical basis (especially the social study formation, the Orthodox Churches` social doctrine). The Orthodox Churches` social teaching`s historical chronology development was built in conjunction with the theological education system`s establishment. The Orthodox priest`s key educational competencies in modern native Orthodox theological education are highlighted. The expediency is justified in the modernization task context facing the Orthodox education in Ukraine as a whole, competence approach introduction into the Orthodox theological education system, which allows to overcome the contradictions between the church education main tasks: the moral, ethical and spiritual education in the Orthodox tradition and the acquisition of modern theological knowledge. Based on the author’s sociological research data analysis, students’ from Orthodox theological educational institutions the value and moral consciousness’ structure are presented, in which the following structural components are highlighted: cognitive, ideological, behavioral, emotional. The attitudes’ features towards theological education in Ukraine for students from Orthodox theological high schools and the expert’s sphere have been clarified.
