Розвиток художньо-творчих умінь і навичок майбутніх учителів трудового навчання в процесі професійної підготовки

Abstract

З’ясовано, що в контексті відродження національної культури особливої актуальності набуває проблема формування художньо-естетичної культури майбутніх учителів трудового навчання. Тому процес професійної підготовки вчителя трудового навчання вимагає кардинальних змін у напрямі розвитку його художньо-творчих здібностей. Відповідно до завдань дослідження у процесі підготовки майбутнього вчителя трудового навчання ми застосовували зорієнтований підхід (створення відповідного художньо-творчого середовища й умов для творчості) і особистісно-орієнтований підхід (створення максимальних можливостей для прояву індивідуальних здібностей), а також відповідні педагогічні технології та методики викладання предметів художнього циклу. Показано, що для реалізації творчої уяви студентам потрібні практичні уміння й навички, що накопичуються в тривалому процесі навчання художнього або декоративно-ужиткового мистецтва. Перевірено, що мистецтво має особливі можливості емоційно-образного впливу на людину, сприяє розвиткові всіх сторін особистості, а ефективний художньо-творчий розвиток особистості зумовлений насамперед використанням в освітній системі багатства світової культури й мистецтва. Головне правильно вибирати розвиваюче середовище для студента, знайти такі методи і форми, які б допомагали йому розкрити свої здібності, виявити обдарованість, знайти власний творчий шлях. З огляду на те, що художня творчість студентів дає змогу досягти головної мети виховання людини нової генерації, з високим рівнем самосвідомості, здатної до творчих дій у повсякденному житті, у дисертації запропоновано конкретні шляхи розвитку художньо-творчих здібностей майбутніх учителів трудового навчання.

В работе доказано, что в контексте возрождения национальной культуры особую актуальность приобретает проблема формирования художественноэстетичной культуры будущих учителей трудового обучения. Поэтому процесс профессиональной подготовки учителя трудового обучения требует кардинальных изменений в направлении развития его художественнотворческих способностей. Исходя из задач исследования, в процессе подготовки будущего учителя трудового обучения мы применяли ориентированный подход (создавали соответствующую художественно-творческую среду и условия для творчества) и личностно ориентированный подход, а также соответствующие педагогические технологии и методики изучения предметов художественного цикла. Установленно, что для реализации творческого воображения студентам необходимы практические умения и навыки, которые накапливаются в продолжительном процессе обучения художественному или декоративноприкладному искусству. Доказано, что искусство располагает особыми возможностями эмоционально-образного влияния на человека, содействует развитию всех сторон личности, а эффективное художественно-творческое развитие личности обусловленно в первую очередь использованием в образовательной системе богатства мировой культуры и искусства. Главное -правильно выбирать развивающую среду для студента, найти такие методы и формы, которые бы помогали ему раскрыть свои способности, проявить одаренность, найти свой творческий путь. Художественное творчество учителя трудового обучения рассматривается не как деятельность направленная на преобразование объектов окружающего мира, а как гуманистическая составляющая педагогического творчества, ориентированная на развитие творческой личности будущего учителя. Разработана и теоретически обоснована модель системы развития художественно-творческих умений и навыков будущего учителя трудового обучения. Отмечены основные закономерности развития художественнотворческих способностей учителя: взаимосвязь профессиональной, этической, эстетичной и общекультурной подготовки студентов в условиях педагогического образования; единство философско-педагогических, психолого-педагогических и профессионально-технологических факторов в развитии творческой личности учителя; единство целевых, содержательных, процессуальных и прогностических сторон деятельности преподавателей и студентов в развитии художественнотворческих способностей будущего учителя. Уточнена сущность понятия „творчество” и „творческий потенциал личности” и установлены условия его реализации будущими учителями трудового обучения. В связи с тем, что художественное творчество студентов спрособствует достижению главной цели воспитание человека новой генерации, с высоким уровнем самосознания, способного к творческим действиям в повседневной жизни, в диссертации предлагаются конкретные пути развития художественно-творческих способностей будущих учителей трудового обучения.

It was proved in the dissertation that in the context of national culture the most burning problem is the development of the artistic and aesthetic culture of future teachers of labour training. That’s why the process of professional training of teacher’s of labour training demands cardinal changes in the development of his\her artistic and creative abilities. It was shown that for the realization of the creative imagination, the practical abilities and skills, which are formed in the process of prolonged artistic or decorative art are necessary for the students. It was proved that the art has special possibilities of emotional influence on a person, it promotes the development of all the aspects of a personality, and the effective artistically creative development of a personality is proved, first of all, by using the richness of the world culture and art in the educational system. The most important thing is to choose correctly the developing surrounding for a student, to find such methods and forms which would help him to discover his abilities, gifts, to find his own creative possibilities. Taking into consideration that the artistic creativity of students gives possibilities to reach the main aim-to educate a person of a new generation, with a high level of selfconsciousness, who is able to create in everyday situations; die specific ways of the development of the artistic and creative abilities of future teachers of labour training are suggested in the dissertation.