В статті розглянуто феномени сакралізації об’єктів культурної спадщини (коли такі міські об’єкти є “іконами” й частиною символічної ідентичності), роль громадянської
релігії в сакралізації об’єктів міського простору (на прикладах Нью-Йоркського простору Ground Zero, меморіалу убитим євреям Європи в Берліні). Акцентовано увагу на своєрідній міграції “релігійної” термінології в повсякденний міський дискурс (використання стійких позначень: ікона міста, місто ікона, “опоганення архітектурної споруди”). Зроблено акцент на гібридності міських просторів та появи множинності
міських сакральних центрів.
The article examines the phenomena of sacralisation of cultural heritage objects (if such urban objects are "icons" and part of the symbolic identity), the role of civil religion in the sacralisation of urban space objects (using the examples of New York's Ground Zero space, the memorial to the murdered Jews of Europe in Berlin). Emphasis is placed on the peculiar migration of "religious" terminology into everyday urban discourse (use of stable designations: city icon, city-icon, "desecration of an architectural structure"). Emphasis is placed on the hybridity of urban spaces and the emergence of a multiplicity of urban sacral centres.
