Дисертація присвячена вивченню поеми у творчості Гумільова в контексті становлення акмеїзму і динаміки розвитку даного жанру в літературі рубежу століть. В якості основного методу дослідження було обрано історико-типологічний метод. В ході роботи також були задіяні елементи інтертекстуального, міфопоетичного і мотивного аналізу. Для розуміння жанрової природи поем Гумільова були розглянуті характерні риси історичних форм поеми, які найбільше вплинули на світогляд і творчість поета.
The thesis studies the narrative poem in Gumilev’s works in the context of Acmeism movement formation and the dynamics of the genre development in the literature of the turn of the century. The main research method is the historical-typological method (according to M. Bakhtin’s terminology). The elements of intertextual, mythopoetic, and motive analysis were also used as research methods. In order to understand the genre specifics and origins of Gumilev’s narrative poems, the key features of the historical narrative poem forms, which most influenced the poet’s worldview, were studied.
