У дисертації представлено результати дослідження формування художньо-образного сприйняття майбутніх учителів музичного мистецтва і хореографії засобами пластичного інтонування, що забезпечує можливість емоційного впливу на учнів, прищеплення в них інтересу до музично-виконавської хореографічної діяльності, розширення мистецького світогляду. Адже осягнення художньо-образного змісту мистецьких творів можливо лише в активній музично-творчій діяльності, де важливе місце займають музично-ритмічні рухи, зокрема пластичне інтонування – здатність осмислено, свідомо сприймати та виконувати мистецькі твори. Теоретично обгрунтовано, що розмовне, музичне і рухове інтонування являють собою споріднені семіотичні системи. В їх основі лежить інтонаційний початок, фонетична відповідність, темпоритм, синтаксична розчленованість, тому використання цієї паралелі у процесі фахового навчання студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів доцільне й надзвичайно важливе.
The dissertation presents the results of research on the formation of artistic and figurative perception of future teachers of music and choreography by means of plastic intonation, which provides the possibility of emotional impact on students, instilling in them interest in musical and choreographic activities, expanding artistic worldview.
After all, comprehension of the artistic and figurative content of works of art is possible only in active musical and creative activities, where an important place is occupied by musical-rhythmic movements, in particular plastic intonation - the ability to meaningfully perceive and perform works of art. It is theoretically substantiated that conversational, musical and motor intonation are related semiotic systems. They are based on intonation, phonetic correspondence, temporitum, syntactic dismemberment, so the use of this parallel in the process of professional training of students of art faculties of pedagogical universities is expedient and extremely important.
