Дана дисертація присвячена дослідженню позитивної, традиційної, і негативної, реформатської, парадигм тлумачення образу патріарха Якова та їхнього впливу на формування об’єктивного знання біблійного наративу. Автор доводить, що у християнському богослов’ї до XVI ст. сформувався образ Якова як досконалої людини. Це сприйняття базувалось на біблійній історії, яка яскраво представляла Якова як досконалу людину.
The dissertation is devoted to the study of positive, traditional, and negative, Reformed, paradigms of interpretation of the image of the Patriarch Jacob and their influence on the formation of objective knowledge of the biblical narrative. The author argues that in Christian theology until the middle of the XVI century formed the image of Jacob as a perfect man. This perception was based on a biblical story that distinctively presented Jacob as a perfect man.