Digital Repository
Dragomanov
Ukrainian State University

Методика формування творчої інтерсуб'єктної взаємодії вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом

ISSN: 2310-8290

Show simple item record

dc.contributor.author Чжай Хуань
dc.date.accessioned 2021-10-27T13:48:33Z
dc.date.available 2021-10-27T13:48:33Z
dc.date.issued 2011
dc.identifier.citation Чжай Хуань. Методика формування творчої інтерсуб'єктної взаємодії вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом : автореферат дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 - теорія та методика музичного навчання / Чжай Хуань ; [наук. кер. Козир Алла Володимирівна] ; Нац пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2011. - 20 с. ua
dc.identifier.uri http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/35335
dc.description.abstract У дисертації досліджується актуальна проблема формування творчої інтерсуб’єктної взаємодії вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом. Навчальний діалог у дослідженні виступає специфічною формою взаємодії, яка визначається рівністю сторін, які беруть у ньому участь, і спрямована на зближення та взаємозбагачення позицій обох сторін. У контексті вокально-хорового навчання майбутніх учителів музики взаємодія стає не лише способом залучення особистості до світу культурних цінностей, але й засобом формування суб’єкт-суб’єктної педагогічної позиції фахівця. Творчий характер взаємодії базується не на зовнішньому стимулюванні, а на внутрішних творчих проявах як учителя, так і учнів. Структурою досліджуваного феномену нами визначено взаємозв’язок орієнтаційно-мотиваційного, фахово-компетентнісного, комунікативно-оцінного та виконавсько-творчого компонентів. Орієнтаційно-мотиваційний компонент передбачає вироблення стійкого емоційно-позитивного ставлення студентів до вокально-виконавської діяльності. Фахово-компетентнісний компонент включає наявність комплексу необхідних вокально-хорових знань, умінь та навичок. Комунікативно-оцінний компонент забезпечує наявність необхідного впливу керівника на вокально-хоровий колектив, уміння адекватно оцінювати здобутий власний досвід. Виконавсько-творчий компонент виражає здатність майбутнього вчителя музики до яскравого художньо-образного виконання вокально-хорових творів, уміння донести створений образ до шкільної аудиторії. Методика організації творчої інтерсуб’єктної взаємодії майбутнього вчителя музики з вокально-хоровим колективом мала таку послідовність педагогічної роботи: перший етап — організаційно-адаптивний; другий етап -усвідомлено-поглиблений; третій етап аналітико-рефлексивний. Доведено ефективність впровадження поетапної методики формування означеного феномена. ua
dc.description.abstract Диссертация посвящена актуальной проблеме творческого интерсубъектного взаимодействия будущего учителя музыки с детским вокально-хоровым коллективом. Организация творческого взаимодействия учителя и учеников, в ходе которой реализуются музыкально-вокальные интересы каждого участника этого процесса, трактуется как продукт диалогового интерсубъектного взаимодействия между разными ролями «Я» субъекта с другими субъектами. В соответствии с основными приоритетами художественного образования вокально-хоровое обучение студентов институтов искусств обеспечивает взаимосвязь гуманистического, личностно-ориентационного и аксиологического подходов. Теоретическое осмысление проблемы позволило установить, что деятельность учителя музыки целесообразно рассматривать как многоуровневую сложную систему, в которой можно выделить целый ряд относительно самостоятельных функций, а именно: мировоззренческо-познавательной, диагностически-ориентационной, оценочноконструктивной, организационно-коммуникативной, деятельно-творческой. Целостность предлагаемой структуры обуславливает определенная нами взаимосвязь ориентационно-мотивационного, профессионально-компетентносного, коммуникативно-оценочного и исполнительски-творческого компонентов. Ориентационно-мотивационный компонент предполагает выработку стойкого эмоционально-позитивного отношения студентов к вокально-хоровой деятельности, активному познавательному отношению к процессу обучения. Профессионально-компетентностный компонент включает наявность комплекса необходимых вокально-хоровых знаний, умений и навыков. Коммуникативно-оценочный компонент обеспечивает наличие необходимого влияния руководителя на вокальнохоровой коллектив, умения адекватно оценивать приобретенный общий и музыкально-эстетический опыт. Исполнительски-творческий компонент выражает способность будущего учителя музыки к яркому художественнообразному исполнению вокально-хоровых произведений, включение в активные формы исполнительской деятельности, умение донести созданный образ к школьной аудитории. Методическими условиями формирования творческого интерсубъектного взаимодействия будущего учителя музыки с вокальнохоровыми коллективами определено: создание позитивной эмоциональной атмосферы вокально-хорового диалогического обучения; обеспечения компетентности будущих учителей, которая выражена полнотой и системностью становления индивидуального фонда педагогических и художественных знаний; организация совместной творческой учебной деятельности преподавателя и студентов, в процессе которой вырабатывается оптимальный стиль творческого взаимодействия будущего учителя с детским вокально-хоровым коллективом. Методика формирования творческого интерсубъектного взаимодействия будущего учителя музыки с вокально-хоровым коллективом имела такую последовательность педагогической работы данного направления: организационно-адаптационный, осознанно-углубленный и аналитико-рефлексивный этапы. Организационно-адаптационный этап заключался в предоставлении студентам психолого-педагогической помощи в организации учебного взаимодействия, адаптации в условиях педагогической практики со школьниками. Он был направлен на формирование ориентационно-мотивационного компонента творческого интерсубъектного взаимодействия будущего учителя музыки и накопление теоретической базы знаний в отрасли вокально-хорового исполнительства. Осознанно-углубленный был направлен на формирование профессионально-компетентностного и коммуникативно-оценочного компонента творческого интерсубъектного взаимодействия будущего учителя музыки с вокально-хоровым коллективом предусматривал насыщенность учебного процесса практическими действиями вокальнохорового исполнительства. Аналитико-рефлексивный обеспечивал развитие самостоятельного мышления студентов в изучении вокально-хоровых произведений, самостоятельного поиска и создания исполнительской интерпретации художественного образа, выразительного сценического исполнения, артистизма в процессе исполнения вокально-хоровых произведений перед ученической аудиторией, создания творческой исполнительской атмосферы. Сравнительная характеристика полученных экспериментальных данных на основе количественных и качественных показателей убедила в том, что внедренная нами поэтапная методика формирования творческого интерсубъектного взаимодействия будущего учителя музыки с вокально-хоровым коллективом обеспечивает результативность этого процесса в условиях музыкально-педагогического образования. ua
dc.description.abstract The thesis examines the actual problem of the creative interaction intersub'yektnoyi music teacher with children's vocal and choral group. Academic research supports dialogue in the specific form of interaction, which is determined by equality of the parties involved, and is aimed at rapprochement and mutual position of both parties. In the context of vocal and choral training future music teachers vzaemodiya becomes not only a way to attract individuals to the world of cultural values, but also a means of forming the subject-subjective educational specialist positions. The creative nature of the interaction is not based on external stimulation, and internal creative manifestations as a teacher and students. Structure of the studied phenomenon we determined the orientation relationship of the motivational, evaluative and communicative performing and creative components. Orientation-motivational component involves the development of sustainable emotional and positive attitude of students in vocal and performance activities. Communicative-evaluation component ensures availability of required complex effects on the head of vocal-choral group, the ability to adequately assess gained personal experience. Performing and creative component expresses the ability of future teachers of music to the brilliant artistic and imaginative performance of vocal and choral works, the ability to convey an image created by the school audience. Methods of creative interaction intersub'yektnoyi future teacher of music with vocal chorus group had the following sequence of pedagogical work: the first stage the organizational and adaptive, the second stage consciously-depth, the third stage an analytical and reflexive. The efficiency of the implementation of a phased method of forming definite phenomenon. ua
dc.language.iso uk_UA ua
dc.publisher Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова ua
dc.subject майбутній вчитель музики ua
dc.subject творча інтерсуб’єктна взаємодія ua
dc.subject вокально-хоровий колектив ua
dc.subject структура ua
dc.subject поетапна методика ua
dc.subject будущий учитель музыки ua
dc.subject творческое интерсубъектное взаимодействие ua
dc.subject вокально-хоровой коллектив ua
dc.subject структура ua
dc.subject поэтапная методика ua
dc.subject future music teacher ua
dc.subject creative intersub'yektna interaction ua
dc.subject vocal and choral group ua
dc.subject structure ua
dc.subject phasing technique ua
dc.title Методика формування творчої інтерсуб'єктної взаємодії вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом ua
dc.title.alternative Методика формирования творчого интерсубъектного взаимодействия будущего учителя музыки с детским вокально-хоровым коллективом ua
dc.title.alternative Method of forming creative interaction intersub'yektnoyi future music teacher with children's vocal and choral group ua
dc.type Other ua


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account

Statistics