У статті висвітлено аналіз структури та змісту освітнього процесу професійної підготовки виконавців-трубачів з позицій етнологічного підходу, що дозволив сформувати нове бачення актуальних проблем навчання гри на трубі та можливостей їх вирішення, оновити теоретико-методологічний фундамент для розробки методики навчання гри на трубі, яка сприяла б ефективності формування виконавської техніки виконавця-трубача. Доведено, що комунікативна взаємодія з представниками сучасної фолк-культури у класі труби – один з найскладніших художньо-інтелектуальних процесів у виконавському мистецтві, в результаті якої вирішуються мистецькі й академічні завдання професійної підготовки.
Автором висвітлено особливості етапності формування виконавської техніки трубача, зокрема формування його пальцевого апарату. Найефективнішими на першому етапі стали методи стимулювання до навчання: індивідуальні та групові обговорення, метод педагогічної підтримки (схвалення, дружнє ставлення), забезпечення успіху в навчанні, ансамблевий показ. Доведено, що найбільш ефективними на другому етапі виявилися проблемно-пошукові методи: навчання: вербалізація змісту музичних творів, навчальна дискусія, пізнавальна гра, створення ситуацій інтересу та новизни навчального матеріалу, створення ситуацій успіху; емоційно-образні проблемні ситуації з використанням медіа-засобів; стимулювання обов’язків і відповідальності; опитування, презентація оркестрових інструментів, методи активізації уваги та художніх аналогій. Більш ефективними на третьому етапі виявилися творчо-пошукові методи: вільного вибору творчих завдань, аналітичного коментування, ескізного опрацювання музичних творів. Передбачено виконання наступних педагогічних умов: гуманізація та гуманітаризація освітнього процесу; створення позитивної емоційної атмосфери музичного навчання; занурення в спеціальність, обрану сферу музичного виконавства; визначення актуальних і адекватних вимог до студентів; розробка індивідуальних траєкторій професійного розвитку майбутніх виконавців-трубачів.
В статье освещены анализ структуры и содержания образовательного процесса профессиональной подготовки исполнителей-трубачей с позиций этнологического подхода, который позволил сформировать новое видение актуальных проблем обучения игре на трубе и возможностей их решения, обновить теоретико-методологический фундамент для разработки методики обучения игре на трубе, которая способствовала б эффективности формирования исполнительской техники исполнителя-трубача. Доказано, что коммуникативное взаимодействие с представителями современной фолк-культуры в классе трубы – один из самых важных художественно-интеллектуальных процессов в образовательной среде, в результате которого решаются художественные и академические задачи профессиональной подготовки.
Автором рассмотрены особенности этапности формирования исполнительской техники трубача, в частности формирование его пальцевого аппарата. Наиболее эффективными на первом этапе стали методы стимулирования к обучению: индивидуальные и групповые обсуждения, метод педагогической поддержки (одобрение, дружеское), обеспечение успеха в обучении, ансамблевый показ. Доказано, что наиболее эффективными на втором этапе оказались проблемно-поисковые методы: обучение: вербализация содержания музыкальных произведений, учебная дискуссия, познавательная игра, создание ситуаций интереса и новизны учебного материала, создание ситуаций успеха; эмоционально-образные проблемные ситуации с использованием медиа-средств; стимулирование обязанностей и ответственности; опрос, презентация оркестровых инструментов, методы активизации внимания и художественных аналогий. Более эффективными на третьем этапе оказались творчески-поисковые методы: свободного выбора творческих задач, аналитического комментирования, эскизного обработки музыкальных произведений.
Предусмотрено выполнение следующих педагогических условий: гуманизация и гуманитаризация образовательного процесса; создание положительной эмоциональной атмосферы музыкального обучения; погружение в специальность, выбранную сферу музыкального исполнительства; определение актуальных и адекватных требований к студентам; разработка индивидуальных траекторий профессионального развития будущих исполнителей трубачей.
The analysis of the structure and content of the educational process at the branches of the wind instruments of institutions of the primary artistic education from the standpoint of modern methodological approaches, allowed to form a new vision of the actual problems of playing the trumpet and the possibilities of their solution. The implementation of these approaches involves the following principles of learning: interest; cooperation; a combination of conscious and intuitive ways of musical knowledge; unity of artistic and technical development; development of creative initiative and skills of independent work. The foundation for developing a learning technique for playing on trumpet. The scientific and pedagogical substantiation of expediency of collective learning of the game on wind musical instruments at the initial stage in the form of an ensemble with various variants of the instrumental composition, reproducing the natural conditions of performance on the trumpet is presented. The model of musical education of students for musical performance is developed; agreed on the main elements that determine the vector, goals, theoretical and methodological and organizational and communicative content of the educational process.
The most effective at first stage were methods of stimulating learning: individual and group discussions, method of teaching support (approval, friendly attitude), ensuring success in learning, ensemble performances. The content-reflexive stage of experimental work is aimed at raising the level of emotional and intellectual knowledge of ensemble music art, forming theoretical and practical knowledge about collective-performing activity
The most important at second stage were problem-searching methods: learning: verbalization of the content of musical works, educational discussion, cognitive game, creating situations of interest and novelty of educational material; emotionally shaped problem situations with using media tools; promotion of responsibilities and responsibilities; poll, presentation of orchestral instruments, methods of activating attention and artistic analogies.
More effective at third stage were creative-search methods: free choice of creative tasks, analytical commentary, sketch processing music. Implementation in the educational process of the primary educational institutions of the artistic education of the ensemble as a priority form of future teachers playing the wind instruments; to improve the level of their musical performing training; save the contingent of initially motivated students; to expand prospects of further self-actualization of graduates.
It is proved that communicative interaction with representatives of modern folk culture in the trumpet class is one of the most complex artistic and intellectual processes in the performing arts, as a result of which artistic and academic tasks are solved.
