Дисертація присвячена виявленню психологічних умов формування комунікативної компетентності студентів-логопедів. Визначено поняття «комунікативна компетентність логопеда». Виявлено специфіку, обґрунтовано зміст і структуру (когнітивний, емоційно-мотиваційний, поведінковий структурні компоненти) комунікативної компетентності логопеда. Визначено критерії (професійно-комунікативна підготовленість; схильність до обраної професії; безумовне прийняття осіб із порушеннями мовлення; володіння вербальними і невербальними засобами спілкування студентами-логопедами; позитивні міжособистісні взаємини майбутнього логопеда з особами із порушеннями мовлення), показники цього феномена (знання з психології спілкування; усвідомлення логопедом власного рівня комунікативної компетентності; позитивна професійна мотивація, загальний рівень комунікабельності, установка на реалізацію діяльності та на взаємодію з особами із порушеннями мовлення; ставлення до осіб з порушеннями мовлення; вміння слухати; вміння переконувати; ораторські вміння; розуміння вербальної і невербальної комунікації; рівень комунікативного самоконтролю; труднощі у спілкуванні з іншими) та рівні (високий, середній, низький), обґрунтовано та доведено психологічні умови (особистісно-професійна зрілість; гуманістична спрямованість; комунікативні та організаторські здібності; професійна спрямованість; духовно-професійно-психологічна культура; рефлексивні процеси; саморегуляція поведінки) формування комунікативної компетентності майбутнього логопеда.
Теоретично обґрунтовано та створено модель, апробовано і доведено ефективність програми формування комунікативної компетентності майбутнього логопеда шляхом активізації визначених психологічних умов активними соціально-психологічними методами навчання, що доводить доцільність її впровадження у освітній процес професійної підготовки логопедів. Розроблено психолого-педагогічні рекомендації викладачам та майбутнім логопедам з метою розвитку комунікативної компетентності у студентів.
Диссертация посвящена выявлению психологических условий формирования коммуникативной компетентности студентов-логопедов. Определено понятие «коммуникативная компетентность логопеда». Выявлена специфика, обосновано содержание и структура (когнитивный, эмоционально-мотивационный, поведенческий структурные компоненты) коммуникативной компетентности будущего логопеда. Определены критерии (профессионально-коммуникативная подготовленность; склонность к выбранной профессии; безусловное принятие лиц с нарушениями речи; владение вербальными и невербальными средствами общения; положительные межличностные взаимоотношения будущего логопеда с людьми имеющими нарушения речи), показатели этого феномена (знания по психологии общения; осознание логопедом собственного уровня коммуникативной компетентности; положительная профессиональная мотивация, общий уровень коммуникабельности; установка на реализацию деятельности и на взаимодействие с лицами с нарушениями речи; отношение к лицам с нарушениями речи; умение слушать; умение убеждать; ораторские умения, понимание вербальной и невербальной коммуникации; уровень коммуникативного самоконтроля; трудности в общении с другими) и уровни (высокий, средний, низкий), обосновано и доказано психологические условия (личностно-профессиональная зрелость; гуманистическая направленность; коммуникативные и организаторские способности; профессиональная направленность; духовно-профессионально-психологическая культура; рефлексивные процессы; саморегуляция поведения) формирования коммуникативной компетентности будущего логопеда.
Теоретически обосновано и создана модель, апробирована и доказана эффективность программы формирования коммуникативной компетентности будущего логопеда путем активизации определенных психологических условий активными социально-психологическими методами обучения, доказывает целесообразность ее внедрения в образовательный процесс профессиональной подготовки логопедов. Разработаны психолого-педагогические рекомендации преподавателям и будущим логопедам с целью развития коммуникативной компетентности у студентов.
The dissertation was dedicated to the study of psychological conditions of formation communicative competence of the speech therapists. The concept «communicative competence of future speech therapist» has been defined. The specificity is revealed, the content and structure (cognitive, emotional-motivational, behavioral structural components) communicative competence of the future speech therapists are substantiated. The criteria (professional and communicative readiness; inclination to the chosen profession; unconditional acceptance persons with speech disorders; possession of verbal and non-verbal means of communication by students speech therapists; positive interpersonal relationships of the future speech therapist with people who have a speech disorders), indicators of this phenomenon have been determined (knowledge of the psychology communication; the speech therapist's awareness own level of communicative competence; positive professional motivation, the general level of sociability; attitude to the implementation activities and interact with persons with speech disorders; attitude towards persons who have a speech disorders; listening ability; persuading ability; oratorical skills, understanding of verbal and non-verbal communication; level of communicative self-control; difficulties in communicating with others) and levels (high, medium, low), substantiated and proven psychological conditions (personal and professional maturity; humanistic orientation; communication and organizational skills; professional orientation; spiritual-professional-psychological culture; reflexive processes; self-regulation of behavior) formation communicative competence of future speech therapist.
The model was theoretically substantiated and created, the effectiveness program for the formation communicative competence of future speech therapist by activating certain psychological conditions by active socio-psychological teaching methods in the process professional training, which proves the feasibility its implementation in the higher educational institutions. Psychological-pedagogical recommendations for teachers and future speech therapists have been developed with the aim at developing students' communicative competence.
