У дисертації досліджується проблема формування художньо-інформаційної компетентності майбутніх учителів музики, важливість якої визначена тим, що основою компетентності вчителя є активне знання закономірностей розвитку особистості. Інформаційна компетентність майбутнього вчителя музики передбачає високий рівень розвитку наукового мислення, що спрямовано на організацію самостійної інформаційної діяльності на засадах системно-цілісного, комунікативного, акмеологічного, проективного та творчого підходів. Доведено ефективність формування художньо-інформаційної компетентності майбутнього вчителя музики у процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін за умови впровадження авторської методики, яка забезпечує динаміку рівнів досліджуваної сформованості від низького до високого. Дана методика охоплює адаптивно-репродуктивний етап, який спрямовано на закріплення основних понять, фактів, операцій щодо використання художніх знань у навчальній діяльності майбутніх учителів музики; оперативно-евристичний, який орієнтовано на актуалізацію необхідних знань, умінь, що характеризується пошуком даних, а також усвідомленням професійної значимості інформації; конструктивно-креативний етап передбачає знаходження нових ідей, актуалізації методологічних знань у вирішенні творчо-навчальних завдань. Практичним результатом впровадження розробленої та апробованої методичної моделі формування художньо-інформаційної компетентності майбутнього вчителя музики у процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін є позитивна динаміка зростання всіх структурних компонентів досліджуваного педагогічного явища, що дає підстави зазначити доцільність та перспективність її застосування для підвищення ефективності фахової підготовки майбутніх учителів музики у системі вищої музично-педагогічної освіти.
В диссертации исследуется проблема формирования художественноинформационной компетентности будущих учителей музыки, важность которой определена тем, что основой компетентности учителя является активное знание закономерностей развития личности. Информационная компетентность будущего учителя музыки предполагает высокий уровень развития научного мышления, направленого на организацию самостоятельной информационной деятельности на основе системноцелостного, коммуникативного, акмеологического, проективного и творческого подходов. Доказана эффективность формирования художественноинформационной компетентности будущего учителя музыки в процессе изучения дирижерско-хоровых дисциплин при условии внедрения авторской методики, которая обеспечивает динамику уровней исследуемой сформированности от низкого до высокого. Данная методика охватывает адаптивно-репродуктивный этап, направленный на закрепление основных понятий, фактов, операций по использованию художественных знаний в учебной деятельности будущих учителей музыки; оперативноэвристический, который ориентирован на актуализацию необходимых знаний, умений, что характеризующееся поиском данных, а также осознанием профессиональной значимости информации; конструктивнокреативный этап предусматривает нахождение новых идей, актуализации методологических знаний в решении творческо-учебных задач. Практическим результатом внедрения разработанной и апробированной методической модели формирования художественно-информационной компетентности будущего учителя музыки в процессе изучения дирижерско-хоровых дисциплин является положительная динамика роста всех структурных компонентов исследуемого педагогического явления, что дает основания отметить целесообразность и перспективность ее применения для повышения эффективности профессиональной подготовки будущих учителей музыки в системе высшего музыкально-педагогического образования.
In the dissertation the problem of formation of the artistically-informational competence of future music teachers is studied, the importance of which is determined by the fact that the basis of the teacher's competence is active knowledge of the laws of personality development. The information competence of the future music teacher presupposes a high level of development of scientific thinking aimed at organizing independent information activity on the basis of a system-holistic, communicative, acmeological, projective and creative approaches. The effectiveness of the formation of the artistic and information competence of the future music teacher in the process of studying the choruschoral disciplines is proved, provided the author's methodology is implemented, which ensures the dynamics of the levels of the studied formation from low to high. This methodology covers the adaptive and reproductive stage aimed at consolidating the basic concepts, facts, operations on the use of artistic knowledge in the educational activity of future music teachers; operational-heuristic, which is focused on the actualization of the necessary knowledge, skills, which is characterized by the search for data, as well as awareness of the professional importance of information; constructive and creative stage provides for the discovery of new ideas, actualization of methodological knowledge in solving creative and educational problems. The practical result of the introduction of the developed and approved methodological model for the formation of the artistic and information competence of the future music teacher in the process of studying choral and conductor disciplines is the positive dynamics of growth of all the structural components of the pedagogical phenomenon under study, which makes it worthwhile to note the expediency and prospects of its application for improving the effectiveness of vocational training for future teachers music in the system of higher musical and pedagogical education tion.
