У дисертації досліджується проблема формування слухових уявлень майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі вокально-хорового навчання. Розкрито сутність та структуру слухових уявлень майбутніх учителів музичного мистецтва, окреслено функції слухових уявлень у співацькій діяльності. Слухові уявлення майбутніх учителів музичного мистецтва розглянуто як вияв здатності до мисленнєвого утворення звучання художнього образу, що в даний момент не впливає на органи чуття, але сприймалось раніше. Визначено основні підходи до розвитку слухових уявлень майбутніх учителів музичного мистецтва, які нами розглянуто в ракурсі системного, синергетичного, аксіологічного, особистісно-орієнтаційного, культурологічного, праксеологічного, творчого підходів. Структура слухових уявлень майбутніх учителів музичного мистецтва охоплює взаємозв’язок та взаємне проникнення інформаційно-пізнавального, емоційно-відтворювального, комунікативно-рефлексивного, творчо-діяльнісного компонентів. Інформаційно-пізнавальний компонент характеризує рівень музичної ерудиції, що складає підґрунтя слухових уявлень та активність музичного мислення. Емоційно-відтворювальний компонент охоплює здатність студентів до емоційного співпереживання змісту вокально-хорової музики, що сприймається на слух, а також відтворюється подумки. Комунікативно-рефлексивний компонент відображає вміння майбутнього вчителя музичного мистецтва керувати діями слухового контролю. Творчо-діяльнісний компонент визначає роль слухової уяви в забезпеченні художньої оригінальності виконавської діяльності, що проявляється в нестандартних підходах до вирішення виконавських проблем, виборі різних прийомів і засобів роботи над вокально-хоровими творами. Методика формування слухових уявлень майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі вокально-хорового навчання включає наступні етапи: мотиваційно-організаційний; технологічно-продуктивний; ціннісно-саморегулятивний; усвідомлено-творчий. У результаті проведеної експериментальної роботи доведено ефективність формування слухових уявлень майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі вокально-хорового навчання за умов впровадження експериментальної методики, яка забезпечує динаміку формування рівнів досліджуваного феномена.
В диссертации исследуется проблема формирования слуховых представлений будущих учителей музыкального искусства в процессе вокальнохорового обучения. Раскрыта сущность и структура слуховых представлений будущих учителей музыкального искусства, определены функции слуховых представлений в певческой деятельности. Слуховые представления будущих учителей музыкального искусства рассмотрено как проявление способности к мысленному образованию звучания художественного образа, который в данный момент не влияет на органы чувств, но воспринимался ими раньше. Определены основные подходы к развитию слуховых представлений будущих учителей музыкального искусства, которые рассмотрены в ракурсе системного, синергетического, аксиологического, личностно-ориентационного, культурологического, праксеологического, творческого подходов. Структура слуховых представлений будущих учителей музыкального искусства охватывает взаимосвязь и взаимное проникновение информационно-познавательного, эмоционально-воспроизводимого, коммуникативно-рефлексивного, творчески-деятельностного компонентов. Информационно-познавательный компонент характеризует уровень музыкальной эрудиции, что составляет основу слуховых представлений и определяет активность музыкального мышления студентов. Эмоционально-воспроизводимый компонент охватывает способность будущих учителей музыки к эмоциональному сопереживанию содержания вокальнохоровой музыки, которая воспринимается на слух, а также воспроизводится мысленно. Коммуникативно-рефлексивный компонент отражает умение будущего учителя музыкального искусства руководить действиями слухового контроля. Творческо-деятельностный компонент определяет роль слухового воображения в обеспечении художественной оригинальности исполнительской деятельности, что проявляется в нестандартных подходах к решению исполнительных проблем, выборе различных приемов и средств работы над вокально-хоровыми произведениями. Методика формирования слуховых представлений будущих учителей музыкального искусства в процессе вокально-хорового обучения включает следующие этапы: мотивационно-организационный; технологическипроизводительный; ценностно-саморегулятивный; осознанно-творческий. В результате проведенной экспериментальной работы доказана эффективность формирования слуховых представлений будущего учителя музыкального искусства в процессе вокально-хорового обучения в условиях внедрения экспериментальной методики, которая обеспечивает динамику формирования уровней исследуемого феномена.
In the dissertation the problem of formation of auditory representations of the future teachers of musical art in the process of vocal-choral training is investigated. The essence and structure of auditory representations of future teachers of musical art is revealed, functions of auditory representations in singing activity are defined. Auditory representations of future teachers of musical art are considered as a manifestation of the ability to think through the formation of the sound of an artistic image, which at the moment does not affect the sense organs, but was perceived by them earlier. The main approaches to the development of auditory representations of future teachers of musical art, which are considered in the foreshortening of systemic, synergetic, axiological, personal-orientational, culturological, praxeological, creative approaches are determined. The structure of auditory representations of future teachers of musical art encompasses the interconnection and mutual penetration of information-cognitive, emotionally-reproducible, communicative-reflective, creative-activity components. The information-cognitive component characterizes the level of musical erudition, which is the basis of auditory representations and determines the activity of students' musical thinking. The emotionally reproducible component covers the ability of future music teachers to emotionally empathize with the content of vocal-choral music, which is perceived by ear, and is also reproduced mentally. Communicatively reflective component reflects the ability of the future teacher of musical art to guide the actions of auditory control. The creative-activity component determines the role of the auditory imagination in providing artistic originality of performing activities, which is manifested in non-standard approaches to solving executive problems, choosing different methods and means of working on vocal-choral works. The method of formation of auditory representations of future teachers of musical art in the process of vocal-choral training includes the following stages: motivational and organizational; technologically productive; value-self-regulatory; consciously creative. As a result of the experimental work, the efficiency of formation of auditory representations of the future teacher of musical art in the process of vocal-choral training is proved in conditions of introduction of the experimental technique that provides the dynamics of formation of the levels of the phenomenon being studied.
