Дисертаційне дослідження присвячене проблемі удосконалення методики навчання гри на саксофоні учнів-початківців у закладах мистецької освіти першого ступеня. Розроблено та експериментально перевірено методику навчання гри на саксофоні у навчальному духовому ансамблі з початку занять учнів. Встановлено, що ефективною формою навчання учнів-початківців у класі саксофона в умовах ранньої адаптації до музичного навчання поряд з індивідуальними заняттями, є колективне музикування. У дослідженні виділено структурні компоненти музичного навчання учнів-саксофоністів, а саме: потребово пізнавальний, операційно технологічний, регулятивно оцінний. Доведено, що ефективність навчання в умовах ранньої адаптації до музичного навчання грунтується на методологічних підходах -компетентнісному та кооперовано-діяльностному; залежить від забезпечення відповідних педагогічних принципів, умов, форм та методів навчання. Розроблено, теоретично обгрунтовано і експериментально перевірено модель музичного навчання учнів-саксофоністів на засадах ранньої адаптації, яка наочно описує цей процес та складається з поєднання основних його елементів, які впроваджуються на трьох етапах дослідження: аналітико-підготовчому, змістовно-рефлексивному та виконавсько-творчому. Ефективність методики навчання гри на саксофоні учнів мистецьких навчальних першого ступеню в умовах ранньої адаптації підтвердилася математико-статистичною перевіркою (за критеріями Кохрена та Фішера).
Диссертационное исследование посвящено проблеме совершенствования методики обучения игры на саксофоне начинающих учеников в учреждениях художественного образования первой ступени. Разработана и экспериментально проверена методика обучения игры на саксофоне в учебном духовом ансамбле с самого начала обучения. Определено, что эффективной формой обучения начинающих саксофонистов в условиях ранней адаптации наряду с индивидуальными занятиями, является коллективное музицирование. В исследовании выделены структурные компоненты музыкального обучения учащихся-саксофонистов, а именно: потребностно познавательный, операционно технологический, регулятивно оценочный. Доказано, что эффективность обучения в условиях ранней адаптации к музыкальному обучению основывается на методологических подходах -компетснтностном и кооперированно-деятельностном; зависит от обеспечения соответствующих педагогических принципов, условий, форм и методов обучения. Разработана, теоретически обоснованна и экспериментально проверена модель музыкального обучения учащихся-саксофонистов на основе ранней адаптации, которая наглядно описывает этот процесс и состоит из сочетания основных его элементов, которые внедряются на трех этапах исследования: аналитико-подготовительном, содержательно-рефлексивном и исполнительско-творческом. Эффективность методики обучения игры на саксофоне учеников художественных учебных заведений первой степени в условиях ранней адаптации подтвердилась математико-статистической проверкой (по критериям Кохрена и Фишера).
The dissertation research is devoted to the problem of improving the technique of teaching the saxophone to beginners in art education institutions of the first stage. The technique of teaching the saxophone in the educational ensemble from the very beginning of the training has been developed and experimentally tested. It is determined that the effective form of training beginners saxophonists in the conditions of early adaptation along with individual occupations is collective music making. The study singles out the structural components of musical training for saxophone students, namely: the need-cognitive, operational-technological, regulatory-evaluative. It is proved that the effectiveness of teaching in conditions of early adaptation to musical training is based on methodological approaches competence and cooperation-activity; depends or the provision of appropriate pedagogical principles, conditions, forms and methods of instruction. The model of musical training of saxophone students based on early adaptation is developed, it is theoretically grounded and experimentally tested. This model clearly describes this process and consists of a combination of its basic elements that are implemented at three stages of research: analytical-preparatory, content-reflexive and performing-creative. The effectiveness of the method of teaching the saxophone to pupils of art schools of the first degree under conditions of early adaptation was confirmed by a mathematical-statistical test (according to Kohren and Fisher criteria).
