Формування професійної готовності майбутніх учителів початкової школи до роботи з дітьми, які зазнали сімейного насильства

Abstract

У дисертації теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність визначених педагогічних умов та розробленої організаційно педагогічної моделі формування професійної готовності майбутніх учителів початкової школи до роботи з дітьми, які зазнали сімейного насильства. Актуалізовано значущість гуманітаризації професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи як компонента модернізації змісту їх професійної підготовки у педагогічному університеті, узагальнені складові аспекти удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах його гуманітарної спрямованості: культурно-історичний; морально-етичний; емоційно-оцінний; екологічний; психологічний; соціально-правовий; етнохудожній; діяльнісно-творчий; інтегративний. Визначено специфічні принципи професійно-гуманітарної підготовки студентів, а саме: пріоритетності розвитку загальної культури педагога; випереджувальної підготовки; особистісної невідчуженості; інтеграції; диференціації; дискретності, невизначеності та імовірнісності освіти; системності; модульності. Розроблена в дослідженні організаційно-педагогічна модель підготовки студентів до роботи з дітьми, які постраждали від сімейного насильства, розкрила взаємозв’язки цільового, змістового, ціннісно-орієнтаційного, особистісно-діяльнісного та рефлексивно-оцінного компонентів, Узагальнення результатів упровадження організаційно-педагогічної моделі професійно-гуманітарної підготовки у практику вищої педагогічної школи дозволило визначити педагогічні умови її ефективності, серед яких: забезпечення гуманістичної спрямованості означеної підготовки, демократизація освітньо-виховного середовища ВНЗ; стимулювання самостійно-вольових зусиль студентів, залучення потенціалу педагогічної практики і самостійної роботи студентів як носія практичного досвіду, ставлень, цінностей. Розкрито сутність готовності майбутніх учителів початкової школи до роботи з дітьми, які постраждали від сімейного насильства, як потужного чинника формування людських взаємовідносин, обґрунтовано рівні, критерії та показники сформованості готовності студентів до роботи з дітьми, скривдженими у сім’ї. Результати формувального експерименту підтвердили ефективність упровадження розробленої моделі у практику ВНЗ.

В диссертации теоретически обоснована и экспериментально проверена эффективность педагогических условий и разработанной организационнопедагогической модели формирования профессиональной готовности будущих учителей начальной школы к работе с детьми, пострадавшими от семейного насилия. Актуализирована значимость гуманитаризации профессиональной подготовки будущих учителей начальной школы как компонента модернизации содержания их профессиональной подготовки в педагогическом университете, обобщены ключевые аспекты совершенствования профессиональной подготовки будущих учителей начальной школы в условиях его гуманитарной направленности: культурно-исторический; морально-этический; эмоциональнооценочный; экологический; психологический; социально-правовой; этнохудожественный; деятельностно-творческий; интегративный. Определены специфические принципы профессионально-гуманитарной подготовки студентов, а именно: приоритетности развития общей культуры педагога; опережающей подготовки; личностной неотчужденности; интеграции; дифференциации; дискретности, неопределенности и вероятностности образования; системности; модульности. Разработанная в исследовании организационно-педагогическая модель подготовки студентов к работе с детьми, пострадавшими от семейного насилия, раскрыла взаимосвязи целевого, содержательного, ценностноориентационного, личностно-деятельностного, творческого и рефлексивнооценочного компонентов. Обобщение результатов внедрения организационно-педагогической модели профессионально-гуманитарной подготовки в практику высшей педагогической школы, позволило определить педагогические условия ее эффективности, среди которых: обеспечение гуманистической направленности этой подготовки, демократизация образовательно-воспитательной среды вуза; стимулирование самостоятельно-волевых усилий студентов; привлечение потенциала педагогической практики и самостоятельной работы студентов как носителя практического опыта, отношений, ценностей. Определены научно-методические основы подготовки студента педагогического университета к работе с детьми, подвергшимися семейному насилию, раскрыта сущность эмпатийной культуры будущих учителей начальной школы как мощного фактора формирования человеческих взаимоотношений, формирования Человека в человеке. В основу организационно-педагогической модели положена взаимосвязь целей и задач по подготовке студентов к профессиональной деятельности в сфере социально-правовой деятельности, ее принципов и содержания, основных процессуальных подходов (личностно ориентированного, индивидуального, группового, индивидуально-группового), эффективных методов (структуризации знаний, их проблематизации, кейс-методов, проектов, тренингов, мастер-классов, медиаобразования, использование потенциала Интернет, работа с Кодексом законов и подзаконных актов), организационных форм учебно-воспитательного процесса (проблемная лекция, работа в малых группах, семинары-диспуты, дебаты), современных образовательных технологий. Новизна предлагаемой организационнопедагогической модели профессионально-гуманитарной подготовки будущих учителей начальной школы заключается в достижении высоких показателей уровня знаний путем организации эффективных воздействий в процессе учебно-воспитательной деятельности. Раскрыта сущность готовности будущих учителей начальной школы к работе с детьми, пострадавших от семейного насилия, как мощного фактора формирования человеческих взаимоотношений, обоснованы уровни, критерии и показатели ее сформированности. Результаты формирующего эксперимента подтвердили эффективность внедрения разработанной модели в практику вуза.

The effectiveness of defined pedagogical conditions and organizational pedagogical model of formation professional preparation of future primary school teachers to occupation with children suffered from family violence is proved and experimentally verified. The essence of liberalization professional preparation of future primary school teachers as component of content modernization professional preparation in pedagogical university, the aspects of perfection professional preparation of future primary school teachers in context of liberalized direction: cultural and historical, moral and ethical, emotional and evaluative, ecological, psychological, social and legal, ethnic and art, active and creative, integrative are generalized. Specific principles of professional preparation of students, the significance of teacher’s culture development, proactive training, personal inalienability, integration, differentiation, discrete, uncertainty and probability of education, consistency, modularity are defined. Constructed organizational pedagogical model of formation professional preparation of future primary school teachers to occupation with children suffered from family violence defined conjunction of purposed, contents, value-oriented, personal active, reflective-estimated components. Results of implementation of organizational pedagogical model of professional liberalized preparation in practice of high educational establishments caused define of psychological and pedagogical effective conditions: providing liberalized direction or pedagogical preparation, democratization of educational society of universities, inspiration students self-willed opportunities, implication of pedagogical practice as experience, concerning and values. The essence of preparation of future primary school teachers to occupation with children suffered from family violence is determined as powerful aspect of formation human relations, the levels, criteria and indications of preparation to occupation with children suffered from family violence are determined. The results of forming experience proved effectiveness amplification of constructed pedagogical model, conditions in pedagogical practice.