The article formulates a holistic view of the essence of the adolescent's personality and psychological determinants. Based on the analytical-reflexive analysis, the criminalization of the adolescent's personality means the process of forming his/her behaviour, which does not comply with legal norms, public morality and has clearly defined antisocial features of varying severity, i.e., delinquent, criminal behaviour. We understand the adolescent's ability to resist criminalization (lawful behaviour) as a psychological characteristic of his/her personality, which is manifested in the willingness to act in accordance with legal and moral norms in situations of criminogenic temptations.
The psychological basis of lawful behaviour are two types of attitudes: legal and lawful behaviour. The normative-legal attitude fixes the decision to adhere to a certain group, type or set of legal norms, despite the distinctive features of each specific legal norm. This attitude accumulates knowledge of the law, attitude to it and willingness to act in accordance with general principles or types of legal norms.
The selectivity of the legal framework is due to different attitudes to a particular legal norm. Such an attitude is formed due to individual intellectual and psychological activity, as well as due to the adoption of legal attitudes of others or social groups. The reception of such an installation is carried out in two ways: rational (through meaningful assimilation) and through socio-psychological mechanisms (conformity, imitation, suggestion).
External and internal psychological determinants of lawful behaviour of adolescents have been determined. External ones include the experience of trusting, warm family relations and the experience of observing stable positive legal traditions in society; internal - knowledge, skills that provide experience of law-abiding behaviour, meaningful life and behaviour, highly developed positive personal qualities, a positive attitude to the rule of law, a willingness to comply with the rule of law. The peculiarities of adolescents' abilities to resist the phenomena of criminalization have been outlined: reduction of the level of its manifestation in situations in which hidden negative circumstances should be taken into account; when adolescents try to adapt to a new social environment or gain recognition in a group; when incitement to delinquent actions is veiled by a socially acceptable goal.
У статті сформульоване уявлення про сутність особистості підлітка та психологічні детермінанти правомірної поведінки, яка ґрунтується на дотриманні правових та моральних норм, і є такою, що забезпечується на основі розуміння мотивів правозначущих поведінкових актів, солідаризації особистості з правом. Першопричина протиправної поведінки – життєві умови, що породжують дефект правосвідомості, за яких підліток набуває ознак девіантності, девінклентності. Така поведінка не відповідає правовим нормам, суспільній моралі та має чітко окреслені асоціальні ознаки різного ступеня вираження. Здатність підлітка протистояти криміналізації (правомірна поведінка) схарактеризовано як психологічну характеристику його особистості, що проявляється у готовності діяти відповідно до правових і моральних норм у ситуаціях криміногенних спокус.
Психологічну основу правомірної поведінки становлять два види установок – нормативно-правова та правомірна поведінка. За нормативно-правової установки фіксується прийняте рішення дотримуватися певної групи, виду чи сукупності правових норм, попри відмінні особливості кожної конкретної правової норми. Ця установка акумулює в собі знання права, ставлення до нього та готовність чинити відповідно до загальних принципів чи видів правових норм.
Вибірковість нормативно-правової установки зумовлена різним ставленням до тієї чи тієї правової норми. Така установка формується завдяки індивідуальній інтелектуально-психологічній активності, а також унаслідок переймання нормативно-правових установок інших осіб або соціальних груп. Рецепція такої установки здійснюється двома способами: раціональним (через осмислене засвоєння) та за допомогою соціально-психологічних механізмів (конформність, наслідування, навіювання). Визначено зовнішні й внутрішні психологічні детермінанти правомірної поведінки підлітків. До зовнішніх залічують – досвід довірливих, теплих стосунків у сімʼї та досвід спостереження стійких позитивних правових традицій у суспільстві; внутрішніх – знання, уміння, що забезпечують досвід правослухняної поведінки, осмисленість власного життя та поведінки, високо розвинуті позитивні особистісні якості, позитивне ставлення до норм права, налаштованість на дотримання норм права. Окреслено особливості здатностей підлітків протистояти явищам криміналізації: зниження рівня її прояву в ситуаціях, в яких слід враховувати приховані негативні обставини; коли підлітки намагаються адаптуватися до нового соціального середовища чи завоювати визнання у групі; коли спонукання до делінквентних дій завуальовано соціально прийнятною метою.
