На основі нових методологічних підходів комплексно проаналізовано культурно-цивілізаційні чинники, що сприяли розвитку загальнополітичних процесів становлення формальних і неформальних інститутів політичної системи Австралійського Союзу в першій третині ХХ ст. Методологія дослідження – загальнонаукові методи аналізу та синтезу, системно-історичний, історико-порівняльний методи, теорії неоінституціоналізму та обмеженої раціональності. Наукова новизна. Показано, що загальнополітичні процеси в різних регіонах світу суттєво вирізняються своєрідністю дій формальних і неформальних інститутів, системно-режимних і культурно-цивілізаційних характеристик суспільства, що тісно переплетені та взаємодіють між собою. При цьому взаємодія, режимних і культурно-цивілізаційних характеристик англосаксонської групи країн, зокрема й Австралійського Союзу, адаптована до дії демократичних інститутів. Рівень організованості робітників у цій країні сприяв створенню значно кращих умов праці, ніж у країнах Європи. Паралельно процесу соціальної диференціації австралійського соціуму відбувалося становлення формальних і неформальних інститутів та формування партійно-політичної структури цього британського домініону. На думку автора, культурно-цивілізаційні процеси та неформальні інститути Австралії здійснювали вирішальний вплив на поведінку громадян, а політична консолідація австралійської буржуазії подолала в ХІХ-ХХ ст. значно довший історичний шлях, ніж це спостерігалося в країнах Західної Європи. Публічна відмова представників австралійського бізнесу від участі у «великій політиці» корелювалася з їхнім відвертим небажанням працювати з електоратом. Це призвело до відсутності єдиної потужної організаційної структури підприємців і віддаляло процеси партійного будівництва в сегменті буржуазних партій в Австралійському Союзі. Висновки. Навіть не маючи досконалих формальних і неформальних політичних інститутів суспільства та ґрунтуючись на британських політичних зразках, провладна еліта Австралійського Союзу все ж створила дієву партійно-політичну систему, перетворивши таким чином Австралію на «країну-лабораторію» соціальних новацій для держав Старого і Нового Світу.
Based on new methodological approaches, cultural and civilization factors contributed to the development of general political processes of establishing formal and informal institutions of the political system of the Australian Union on the first third of the twentieth century are comprehensively analyzed. Research methodology – general scientific methods of analysis and synthesis, system-historical, historical-comparative methods, theories of neo-institutianalism and limited rationality. Scientific novelty. It is shown that general political processes in different regions of the world differ significantly in the uniqueness of the actions of formal and informal institutions, system-regime and cultural-civilizational characteristics of a society, which are closely intertwined and interact with each other. At the same time, the interaction of regime and cultural-civilizational characteristics of the Anglo-Saxon group of countries, including the Australian Union, is adopted to the action of democratic institutions. The level of organization of workers in this country contributed to the creation of much better working conditions than in European countries. In parallel with the process of social differentiation of Australian society, the formation of formal and informal institutions and the party-political structure of this British dominion took place. According to the author, the cultural and civilizational processes and informal institutions of Australia had a decisive influence on the behaviour of citizen, and the political consolidation of the Australian bourgeoisie overcome in the XIX and XX centuries. It was a much longer historical path than in Western Europe. The public refusal of Australian business representatives to participate in “big politics” correlated with their outright reluctance to work with the electorate. This led to the absence of a single strong organizational structure of entrepreneurs and delayed the process of party building in the segment of bourgeois parties in the Australian Union. Conclusions. Even without the perfect formal and informal political institutions of society and based on British political models, the progovernment elite of the Australian Union still created an effective political system, thus turning Australia into a “laboratory country” of social innovation for the Old and New Worlds.