Вивчення пасивного відношення особистості до фізичної культури показує, що домінуючим в її мотиваційній сфері є прагнення обійти учбово – тренувальний процес занять фізичними вправами, пояснюючи це різними причинами, обумовленими, як правило, недосконалістю соціально – психологічних відношень особистості, а також незнанням важливішої ролі рухової активності для здоров’я.
Відсутність у студентів готовності до рухової діяльності проявляється в різних формах: мотивована відмова від виконання завдань з посиланням на біль, втомленість; байдуже виконання рухових завдань (часткове, неповне); відсутність значимих інтересів та прагнень в колективних діях (естафети та ігри); переважання егоїстичних та індивідуалістичних мотивів поведінки. Щоб подолати ці негативні прояви, педагог повинен знати причини їх виникнення. Під час вивчення причин виникнення пасивного відношення до рухової активності відокремлюються такі три групи студентів: - які на словах позитивно відносяться до фізичних вправ; - які проявляють байдужість до рухової активності;- які негативно відносяться до учбово – тренувального процесу та колективних дій. Багато педагогів підкреслюють особливу роль характеру відношення самої людини до різних видів діяльності. Сама по собі діяльність ще не сприяє розвиткові рухової активності, а також не завжди забезпечує подолання негативних відношень до фізичних вправ. Це можливо, якщо вся виховна робота в виші. а також вимоги педагога фізичної культури розраховані на позитивне відношення до дії кожного студента.
Изучение пассивного отношения личности к физической культуре показывает, что доминирующим в её мотивационной сфере является стремление обойти учебно – тренировочный процесс занятий физической культурой, объясняя это разными причинами, которые обусловлены, как правило, несовершенством социально – психологических отношений личности, а также незнанием самой важной роли двигательной активности для здоровья. Отсутствие у студентов готовности к двигательной деятельности проявляется в разных формах: мотивированный отказ от выполнения заданий со ссылкой на боль, усталость; безразличное выполнение двигательных заданий (частичное, неполное); отсутствие значимых интересов и стремлений в коллективных действиях (эстафеты и игры); преобладание эгоистических и индивидуалистических мотивов поведения. Чтобы преодолеть эти отрицательные проявления, педагог должен знать причины их возникновения. Во время изучения причин проявления пассивного отношения к двигательной активности выделяются такие три группы студентов: те, кто на словах позитивно относятся к физическим упражнениям; те, кто проявляют безразличие к двигательной активности; те, кто отрицательно относятся к учебно – тренировочному процессу, а также к коллективным действиям. Много педагогов подчёркивают особенную роль характера отношения самого человека к разным видам деятельности. Сама по себе деятельность ещё не содействует развитию двигательной активности, а также не всегда помогает преодолевать отрицательное отношение к физическим упражнениям. Это возможно, если вся воспитательная работа в вузе, а также требования педагога физической культуры рассчитаны на положительное отношение к действию каждого студента.
Learning passive person’s relation to physical culture shows that the dominative factor at person’s motivative sphere is the desire of omitting learning and training process; it is explained with ther help of various reasons conditioned as a rule imperfection of person’s social and psychological relations as well as unknowledge of the more important role of moving activities for a health.
An absence at students of a readiness to moving activities is shown at various forms: motivative refuse from doing tasks because of a pain, fatigue; partititional doing moving activities; an absence of important interests and desires at collective actions (games); domination of individual motives of a behaviour. To overcome these negative nuances a teacher has to know reasons of their appearance. When learning reasons of appearance of passive relation to moving activities there are such three groups of students: those who has theoretical positive relation to physical exercises; those who is indifferent to moving activities; those who has negative relation to learning and training process and collective actions. A lot of teachers underline special role of relation of human itself to various kinds of activities. Activities itselves does not promote developing moving activities and not already provide overcoming negative relations to physical exercises. It is possible if all educational work at higher educational establishment and requirements of teacher are directed to positive relation to each person’s action.
