В дисертаційній роботі проводиться критичний аналіз методологічних, філософських та герменевтичних аспектів відкритого теїзму як концептуальної моделі провидіння. Відкритий теїзм – це ревізія класичної моделі провидіння Божого. Базовий відкритий теїзм утверджує в широкому сенсі класичний теїзм, несумісність каузальної та провіденційної відкритості з епістемічною визначеністю і закритістю майбутнього, а також епістемічну відкритість навіть для всезнаючого Бога. Відкритий теїзм розташовується на континуумі між армініанством і богослов’ям процесу щодо ступеня провіденційного контролю Богом всесвіту. Доведено, що, попри значну модифікацію, відкритий теїзм можна назвати частиною богословської родини армініанства. Водночас, фундаментальні розбіжності не дозволяють ототожнювати відкритий теїзм із богослов’ям процесу. Показано, що відкритий теїзм є у своїй суті богоцентричною моделлю. Божественне життя – це соціальне життя. Відкритий теїзм намагається виправити, а якщо необхідно, й усунути всі елементи моделі провидіння, які з любов’ю не узгоджуються. Виявлено, що з трьох версій відкритого теїзму тільки одна перебуває в межах християнської ортодоксії. Це версія, яка заперечує значення істини майбутніх подій (алетична відкритість) на підставі каузальної, провіденційної й онтичної відкритості майбутнього. Проаналізовано герменевтичний підхід Грега Бойда і виявлено, що він застосовує так звану буквальну герменевтику. Пасажі, які утверджують відкритість Бога, слід сприймати в їх природному сенсі, якщо тільки він не є безглуздим і не міститься у поетичному корпусі біблійної літератури. Проаналізовано герменевтичний підхід Джона Сандерса і виявлено, що для тлумачення Писання він застосовує досягнення когнітивної лінгвістики. Втілена герменевтика, дослідження концептуальних метафор та культури приводять Сандерса до висновку, що відкритий теїзм є цілком виправданим прочитанням Писання.
В диссертационной работе проводится критический анализ методологических, философских и герменевтических аспектов открытого теизма как концептуальной модели провидения. Открытый теизм – это ревизия классической модели провидения Божьего. Базовый открытый теизм утверждает в широком смысле классический теизм, несовместимость каузальной и провиденциальной открытости с эпистемической определенностью и закрытостью будущего, а также эпистемическую открытость даже для всезнающего Бога. Открытый теизм располагается на континууме между арминианством и богословием процесса, что касается степени провиденциального контроля Богом вселенной. Доказано, что несмотря на значительную модификацию, открытый теизм можно назвать частью богословской семьи арминианства. В то же время, фундаментальные разногласия не позволяют отождествлять открытый теизм с богословием процесса. Показано, что открытый теизм является по своей сути богоцентричной моделью. Божественная жизнь – это социальная жизнь. Открытый теизм пытается исправить, а если необходимо, и устранить все элементы модели провидения, которые с любовью не согласуются. Обнаружено, что из трех версий открытого теизма, только одна находится в пределах христианской ортодоксии. Это версия, которая отрицает значение истины будущих событий (алетическая открытость) на основании каузальной, провиденциальной и онтической открытости будущего. Доказано, что открытые теисты, с одной стороны, соглашаются с выводами фатализма о том, что предузнание логично несовместимо с настоящими контингентами будущего, а с другой стороны, они опровергают фатализм, отрицая полное предузнание как спецификатор будущего, таким образом, утверждая существование контингентов. Проанализировано, что несмотря на вероятностный характер Божьего знания будущего, открытая модель может постулировать провиденциальный успех Бога. В каждый момент времени всезнающий Бог совершенно видит все бесконечно сложный комплекс намерений, желаний, мотивов, планов, способностей и т.д. всех свободных существ: Он анализирует ту данность, которая доступна для Него в настоящем, и, зная все возможности и вероятности будущего, может эффективно планировать свои действия, направленные на достижение поставленных Им целей для творения. Проанализирован герменевтический подход Грега Бойда и обнаружено, что он применяет так называемую буквальную герменевтику. Пассажи, которые утверждают открытость Бога, следует воспринимать в их естественном смысле, если только он не является бессмысленным и не находится в поэтическом корпусе библейской литературы. Проанализирован герменевтический подход Джона Сандерса и обнаружено, что для толкования Писания он применяет достижения когнитивной лингвистики. Воплощенная герменевтика, исследование концептуальных метафор и культуры приводят Сандерса к выводу, что открытый теизм является вполне оправданным прочтением Писания.
This dissertation provides a critical analysis of the methodological, philosophical and hermeneutic aspects of open theism as a conceptual model of providence. Open theism is a revision of the classical model of God's providence. Basic open theism affirms, in a broad sense, classical theism, the incompatibility of causal and providential openness with epistemic certainty and closedness of the future, as well as epistemic openness even for the omniscient God. Open theism sits on a continuum between Arminianism and process theology in terms of the degree of God’s providential control of the universe. It has been proven that despite significant modification, open theism can be called part of the theological family of Arminianism. At the same time, fundamental disagreements prevent the identification of open theism with process theology. It is shown that open theism is in essence a God-centered model. Divine life is social life. Open theism tries to correct, and if necessary, eliminate all elements of the providence model that contradicts love. It was discovered that of the three versions of open theism, only one falls within the confines of Christian orthodoxy. This is a version that denies the existence of the truth about future events (alethic openness) on the basis of causal, providential and ontic openness of the future. The hermeneutic approach of Greg Boyd is analyzed, and it is found that Boyd applies the so-called literal hermeneutics. Passages that assert the openness of God should be understood in their natural sense, unless this meaning is meaningless, and the passages are not situated in the poetic corpus of biblical literature. The hermeneutic approach of John Sanders is analyzed, and it is found that Sanders uses the achievements of cognitive linguistics to interpret the Scripture. Embodied hermeneutics, exploration of conceptual metaphors and culture lead Sanders to the conclusion that open theism is a perfectly justified reading of Scripture.
