Дисертація присвячена розгляду місця і ролі ідей та духовної практики ісихазму в естетосфері Київської Русі. На основі комплексного підходу, через перетин естетики і релігієзнавства вперше досліджуються їх транспозиції у мистецтві й становленні естетичної думки Русі-України. Естетична транспозиція ідей і традицій культу ісихії в мистецтво Київської Русі пояснюється як перехід, перенос, переміщення гносису й естезису ісихії в художні форми образотворчості на
основі проникнення ісихастського вчення про синергію як духовну гармонію в
художнє мислення й духовно-чуттєві стани. Розглядаються естетичні специфікації
таких феноменів ісихастської теогносії як Сутність та Енергейя, синергія, світло,
сяяння, блиск, мовчання, тиша, спокій, гармонія. їмпліцитна «естетика ісихазму»
обумовлюється анагогічним намаганням духовно-чуттєво осягнути й передати у
відповідних художніх метафорах, символах, образах і сюжетах сокровенне у
Сходженні Духа, зокрема Божу «енергейю» через синергію «умної» молитви і
храмової літургії, архітектоніку храмів, іконографію, сакральну музику та літературу. Свій найвищий вияв естетичні транспозиції ісихазму отримують у
літургійній практиці, синтезі церковних мистецтв, створюючи «естетику» храмової
дії. Здійснений у дисертації аналіз дозволяє ввести естетичні специфікації
синергійних концептів ісихазму і поняття «естетична транспозиція» у теоретичний
тезаурус сучасної української естетики.
The thesis deals with the problem of considering the place and role of ideas and
spiritual practice of hesychasm in aesthetician sphere of Kievan Rus. Using the
comprehensive approach, the transposition of aesthetics and religious studies in the art and the aesthetics formation of Rus-Ukraine are examined through their intersection. The aesthetic transposition of ideas and traditions of hesychasm cult in the art of Kievan Rus is explained as the transition, shift, transfer of gnosis and aesthesis of hesychasm depiction to the art forms based on the penetration of hesychasm doctrine about synergy as spiritual harmony into the artistic thinking and spiritual ard sensual states. The aesthetic specifications of such hesychasm theognosia phenomena as: Essence and Energia, synergy, light, glow, shine, silence, silence, peace, harmony, have been studied. The implicit «aesthetics of hesychasm» is caused by the similar attempt to comprehend the sacred of the Descend of the Holy Spirit in spiritual and sensual way, for it to be passed over in appropriate artistic metaphors, symbols, images and stories, for instance: God «energia» through the synergy of «mental» prayer and temple liturgy, architectonic of cathedral, iconography, sacred music and literature. The aesthetics transpositions of hesychasm are most vividly expressed in liturgical practice, the synthesis of religious arts, creating the «aesthetics» of the temple action. The thesis analysis enables to introduce the aesthetic specifications of synergistic concepts of hesychasm and the concept «aesthetic transposition» into the theory of modern Ukrainian aesthetics.
Диссертация посвящена рассмотрению места и роли идей и духовной практики исихазма в эстетосфере Киевской Руси. На основе комплексного похода, при пересечении эстетики и религиоведения впервые исследуются их транспозиции
в искусстве и становлении эстетической мысли Руси-Украины. Эстетическая
транспозиция идей и традиций культа исихии в искусство Киевской Руси
обьясняется проникновение в художественное мышление и образотворчество
исихастского учения о синергии как духовной гармонии. Обосновывается, что
исихастская синергия имеет духовно-креативный потенциал как в религиозном, так и в эстетическом аспектах. С точки зрения эстетики, с помощью духовной гармонии синергии и Благодати Господь может направлять человека к «благолепным» действиям, наставлять в добрых и светлых помыслах, вдохновлять на творчество и т. д. Именно креативные возможности синергии как «соработничества» человека и Бога в «умной» исихаетской молитве приобретают эстетические спецификации, которые выражаются как созерцание нетварного Фаворского Света, Сияния, Блеска, ощущение тепла, тишины, покоя, переживания гармонии Высшей Красоты и мистического приближения к Божественной Премудрости и Преображению. Имплицитная «эстетика исихазма» обуславливается анагогичной попыткой духовно-чувственно постичь и передать в соответствующих художественных метафорах, символах, образах и сюжетах сокровенное в Схождении Духа, в частности Божию «энергейю» через синергию «умной» молитвы и храмовой литургии, архитектонику храмов, иконографию, сакральную музыку и литературу. Свое высшее проявление эстетические транспозиции исихазма получают в литургической практике, синтезе церковных искусств, создавая «естетику» храмового действия. Проведенный в диссертации анализ позволяет ввести эстетические спецификации синергических концептов исихазма и понятие «эстетическая транспозиция» в теоретический тезаурус современной украинской эстетики.
