У дисертації розглянуто проблему формування здатності до саморегулювання майбутніх учителів музики у процесі вокального навчання, обґрунтовано принципи та розроблено поетапну методику формування означеного феномена у контексті гуманістичного, аксіологічного, компетентнісного, рефлексивного та креативно-діяльнісного підходів, що дало змогу систематизувати, логічно вибудувати теоретичний матеріал відповідно до обраних загальнонаукових теоретико-методологічних засад. Визначено компонентну структуру, критерії, показники та рівні сформованості здатності до саморегулювання студентів інститутів мистецтв педагогічних університетів, що становить взаємозв’язок наступних компонентів: мотиваційно-спонукального, когнітивно-рефлексивного та ціннісно-креативного. Процес вокальної підготовки майбутніх учителів музики забезпечує визначена нами взаємодія принципів, а саме: актуалізації навчального досвіду майбутніх учителів музики, узгодження його із завданнями наступних етапів фахового становлення; диференціації, який надає можливості студентам обирати індивідуальну траєкторію вокального навчання в процесі фахової підготовки; інтенсифікації, що актуалізує внутрішні резерви навчального процесу та спрямовує на досягнення результативності за рахунок опори на інноваційні педагогічні технології. Розроблено та експериментально перевірено поетапну методику формування здатності до саморегулювання майбутніх учителів музики у процесі вокального навчання, що реалізувалась у три етапи, а саме: спонукально-інформаційного, операційно-рефлексивного, ціннісно-креативного. Результати проведеного дослідження дозволили визначити основні прийоми та методи реалізації всього комплексу формування здатності до саморегулювання студентів у процесі вокального навчання.
В диссертационном исследовании рассмотрена проблема формирования способности к саморегулированию будущих учителей музыки в процессе вокального обучения, обоснованы принципы и разработана поэтапная методика формирования указанного феномена в контексте гуманистического, аксиологического, компетентністного, рефлексивного и креативно-деятельностного подходов, что позволило систематизировать, логически выстроить теоретический материал в соответствии с избранными общенаучными теоретико-методологическими основами. Определена компонентная структура, критерии, показатели и уровни сформированности способности к саморегулированию студентов институтов искусств педагогических университетов, что составляет взаимосвязь следующих компонентов: мотивационно-побудительного, когнитивнорефлексивного и ценностно-креативного. Процесс вокальной подготовки будущих учителей музыки обеспечивает взаимодействие принципов, а именно: актуализации учебного опыта будущих учителей музыки, согласование его с задачами следующих этапов профессионального становления; дифференциации, который предоставляет возможность студентам выбирать индивидуальную траекторию вокального обучения в процессе профессиональной подготовки; интенсификации, который актуализирует внутренние резервы учебного процесса и направляет на достижение результативности за счет опоры на инновационные педагогические технологии. Разработана и экспериментально проверена поэтапная методика формирования способности к саморегулированию будущих учителей музыки, которая реализовалась в три этапа, а именно: познавательноинформационного, операционно-рефлексивного, ценностно-креативного. Результаты проведенного исследования помогли определить основные приемы и методы реализации всего комплекса формирования способности к саморегулированию студентов в процессе вокального обучения.
In the dissertation the problem of forming the ability to regulate future music teachers in the process of vocal learning, grounded principles and is designed for every stage of formation appointed phenomenon in the context of humanistic, axiological, competence, reflective and creative-activity approach, which helped to organize, build logical theoretical material according to selected general theoretical and methodological foundations. Defined component structure, criteria, indicators and levels of ability to regulate the Art Institute students of pedagogical universities, which is the relationship of the following components: motivational-cognitive, cognitive-reflective and value-creative. The process of vocal training future music teachers provides interaction principles determined by us, namely: updating of the educational experience of future music teachers, matching it with the tasks following stages of professional formation; differentiation, which provides opportunities for students to choose the path of individual vocal training in the course of professional training; intensification that updates the internal resources of the educational process and aiming to achieve effectiveness through support for innovative educational technology. Developed and tested every stage of formation of the capacity for selfregulation of future music teachers in the process of vocal training that was implemented in three stages, namely the incentive and information, operational and reflective, value-creative. Results of the study allowed to determine the basic methods of realization of all complex formation ability to regulate students during vocal training.
