У дисертації запропоновано й обгрунтовано новий квантитативно-системний
підхід до вивчення мовної метафори. Розроблено комплексну методику аналізу узуальних метафоричних номінацій як лексикографічних фактів із застосуванням квантитативно-статистичного інструментарію. Ідентифіковано чотири групи метафор за лексико-граматичною належністю (субстантивні, ад’єктивні, дієслівні, адвербіальні). Метафоричні номінації скласифіковано у сім груп за денотативно- поняттєвою віднесеністю (антропоморфні, соціоморфні, зооморфні, фітоморфні, абіотичні, артефактні, хрономорфні) та п’ятдесят відповідних підгруп. Установлено кількісні та статистичні характеристики метафор, що сприяло виявленню таких тенденцій і закономірностей узуальної метафоризації у сучасній російській мові: у лексико-граматичному відношенні домінантними є дієслівні метафоричні номінації, що не відповідає традиційним тенденціям процесу метафоричної номінації - утворенню субстантивних метафор; за характером денотативно-поняттєвої віднесеності домінують соціоморфні метафори, що також демонструє зсув раніше домінантної антропоморфної метафори; отримані дані відображають особливості колективного образного мислення носіїв російської мови, для яких наразі найважливішими є соціальні відносини та сфери суспільної діяльності.
В диссертации предложен и обоснован новый квантитативно-системный подход к изучению языковой метафоры. Разработана комплексная методика анализа узуальных метафорических номинаций как лексикографических фактов с применением квантитативно-статистического инструментария. Идентифицированы четыре группы метафор по их лексико-грамматической принадлежности (субстантивные, адъективные, глагольные, адвербиальные). Метафорические номинации классифицированы по денотативно-понятийной отнесенности в семь групп (антропоморфные, социоморфные, зооморфные, фитоморфные, абиотические, артефактные, хрономорфные) и пятьдесят подгрупп. Установлены количественные и статистические характеристики метафор, что способствовало выявлению таких тенденций и закономерностей узуальной метафоризации в современном русском языке: в лексико-грамматическом отношении доминантными являются глагольные метафорические номинации, что не соответствует традиционным тенденциям процесса метафорической номинации — образованию субстантивних метафор; по характеру денотативно-понятийной отнесенности доминируют социоморфные метафоры, что также демонстрирует сдвиг ранее доминантной антропоморфной метафоры; полученные данные отображают особенности коллективного образного мышления носителей русского языка, для которых на современном этапе приоритетными являются социальные отношения и сферы общественной деятельности.
In the thesis a new quantitative and systematic approach to the study of language metaphors has been proposed and substantiated. The complex method of analysis of the casual metaphorical nominations as lexicographic facts with the use of quantitative and statistical tools is worked out, which allowed: to identify them for lexical-grammatical belonging; to sort out the revealed metaphors according to their thematic classification by groups and subgroups; to determine the quantitative indices of the selected types of the casual metaphors according to the given parameters and metaphorical polysemants; to establish statistical characteristics of different types of casual metaphorical nominations, their frequency and degree of productivity of processes of metaphorical nomination; to reveal the main tendencies and patterns of casual metaphorization in modem Russian language.
Four groups of metaphors for lexical-grammatical belonging (substantive, adjective, verb, adverbial) have been identified. The metaphorical nominations have been classified according to their denotative-conceptual (thematic) attribution: seven groups
(anthropomorphic, sociomorphic, zoomorphic, phytomorphic, abiotic, artifact, chronomorphic) and fifty appropriate subgroups are identified.
Quantitative indicators of different groups and subgroups of metaphorical nominations on the parameters of lexico-grammatical affiliation and denotative-conceptual attribution have been determined, the most numerous of which are respectively verbal and sociomorphic metaphors. The facts of metaphorical polysemy, which is most productive among verbal metaphors, have been established, which is due to the ramification of their semantic and word-forming connections.
It is revealed, that: l)on the parameter of lexico-grammatical belonging high- frequency (more than 1,000 units) are verbal and substantive metaphors, middle-frequency (about 500) - adjective metaphors, low-frequency (less than 100) - adverbial metaphors; 2) on the parameter denotative-conceptual attribution high-frequency (more than 700 units) are sociomorphic metaphors, medium-frequency (from 700 to 400) - artifact, anthropomorphic and abiotic metaphors, low-frequency (from 200 to 1) - zoomorphic, phytomorphic, chronomorphic metaphors; 3) among all the identified thematic subgroups (50 in total): high-frequency (from 200 to 100 units) are the usual metaphorical nominations related to thematic subgroups: “Physical actions, states of human”, “Physiological processes, sensations of human”, “Social relations”, “Social groups”, “Army”, “Physical properties”, etc. (8 subgroups); medium-frequency (from 100 to 50 units) - metaphors of thematic subgroups: “Diseases”, “Appearance of human”, “Mental properties of human”, “Art”, “Religion”, “Economics, finance”, etc. (16 subgroups); low-frequency (from 50 to 1 units) - metaphors of thematic subgroups: “Human’s speech manifestations”, “Parts of the human body”, “Internal human organs”, “Politics”, “Science, education”, “Sport, game”, etc. (26 subgroups).
The analysis of quantitative and statistical characteristics of metaphorical nominations contributed to the identification of such basic trends and patterns of conventional metaphorization in modem Russian: 1) on the lexico-grammatical belonging the verbal metaphorical nominations are dominant, which does not appropriate to the traditional tendencies of the metaphorical nomination process — the formation of substantive metaphors; 2) on the denotative-conceptual attribution sociomorphic metaphors are dominated, what also demonstrates the displacement of a previously dominant anthropomorphic metaphor; 3) results of the research reflect the features of the collective figurative thinking of the native speakers of the Russian language, for whom at the present time the most important are social relations and spheres of social activity.
